Передання неповнолітнього правопорушника під нагляд окремим громадянам складається з покладення на них обов'язків з виховання піднаглядного і контролю за його поведінкою. Цей захід накладається тільки за згодою громадян, яким передається неповнолітній і які добре зарекомендували себе на педагогічній роботі або в іншій сфері суспільне корисної діяльності.

Недопустиме передання неповнолітнього правопорушника бать-ку або матері, що позбавлені батьківських прав, а також батькам або іншим особам, що за рівнем культури і характером своєї по-ведінки не здатні позитивно впливати на нього.

4.Кодексом про адміністративні правопорушення встановле-но, що до адміністративної відповідальності притягаються осо-би, яким на момент скоєння правопорушення виповнилось 16 років. Справи про такі правопорушення уповноважені роз-глядати комісії в справах неповнолітніх при виконавчих ко-мітетах місцевих Рад. Ці органи керуються в своїй діяль-ності Положенням про комісії в справах неповнолітніх від 26 серпня 1976 р. з наступними змінами і доповненнями.

Коло справ про адміністративні правопорушення, які розглядаються комісіями, можна поділити на певні групи: 1) справи про суспільне небезпечні дії, вчинені особами до досягнення 16-річного віку: 2) правопорушення, скоєні осо-бами віком від 16 до 18 років (крім справ про злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, на-родного дружинника, військовослужбовця); 3) скоєння дрібного розкрадання державного або громадського майна,

дрібного хуліганства, порушення правил дорожнього руху, правил придбання, зберігання і користування вогнепальною зброєю і боєприпасами. Остання група справ розглядається комісіями лише тоді, коли вони передаються їм органами внутрішніх справ або судами, яким згідно з законом підвідом-чі перелічені види правопорушень. Якщо такі правопорушен-ня вчиняють неповнолітні віком до 16 років, відповідаль-ність за них несуть батьки або особи, які їх замінюють.

Окремою групою можна виділити справи про інші анти-громадські вчинки неповнолітніх, які не вважаються адміні-стративними правопорушеннями, однак свідчать про певні відхилення від нормального розвитку підлітка, наприклад, не-належна поведінка в школі, на вулиці, в інших громадських місцях, що часто межує з хуліганськими проявами; бродяж-ництво, жорстоке ставлення до ровесників, грубе поводження з учителями та однокласниками, жебрацтво, втеча з дому. Сюди можна віднести і аморальні вчинки: ранні статеві зв'яз-ки, захоплення азартними іграми, що свідчить про погляди і звички, які з часом можуть призвести до злочину.

Комісії розглядають також матеріали про неповнолітніх, які ухиляються від навчання або роботи. Вони з'ясовують причини такої поведінки, працевлаштовують неповнолітніх або скеровують на навчання.

Як свідчить практика, найчастіше комісії розглядають справи про дрібне розкрадання державного або громадського майна, яке виражається у побитті скла в автомашинах або приміщеннях, псуванні телефонів-автоматів, крісел в поїздах * та ін.; дрібне хуліганство і дрібну спекуляцію; розлиття спирт-них напоїв у громадських місцях або появу в них в нетвере-зому стані; азартні ігри (гра в рулетку і карти).

У разі передання неповнолітнього під нагляд батькам, особам, що їх замінюють, педагогічному або трудовому колективу орган адміністративної юрисдикції не встановлює термінів нагляду. Однак на практиці нагляд вказаними особами здійснюється, як правило, щонайменше рік.

У разі вчинення особами віком 16-18 років окремих адміністративних правопорушень вони підлягають адміністративній відпо-відальності на загальних підставах. Згідно з Кодексом про кримі-нальні порушення України до таких правопорушень належать:*

незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів чи психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44);*

дрібне розкрадання державного або колективного майна (ст. 51);*

порушення правил дорожнього руху (ст. 121—127, ч. 1 і 2 ст. 130);*

дрібне хуліганство (ст. 173);*

стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї в населених пунктах і не відведених для цього місцях або з порушенням встановленого порядку (ст. 174);*

злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівни-ка міліції, члена громадського формування з охорони громадсько-го порядку і державного кордону, військовослужбовця (ст. 185);*

порушення правил дозвільної системи щодо вогнепальної, хо-лодної чи пневматичної зброї та бойових припасів (ст. 190-195).

Зауважимо також, що скоєння адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом'якшує відповідальність (ст. 40 КпАП України). Пояснюється це тим, що неповнолітні зага-лом не мають стійкої психіки, достатнього життєвого досвіду, на-вичок правочинної поведінки, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо стар-ших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко під-даються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення.

Список рекомендованої літератури

1. Кодекс Украины об административных правонарушениях (науч.-практ. комментарий). — Харьков, 2003.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. — X., 2003.

3. Адміністративне право України / За ред. Ю. П. Битяка. — X., 2003.

4. Бандурка A.M., Тищенко Н.М. Административный процесе. — К., 2002.

5. Гончаров С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавст-вом України. — К., 1995.

6. Данилькевич Н.И. Административное право Украины. — Днепро-петровск, 2001.

7. Коваль Л.В. Адміністративне право України. — К., 1998.

8. Колпаков В.К. Адміністративне право України. — К., 2003.