№

з/п |

Категорія осіб | Виявлено осіб | Направлено протоколів до суду

1 | Всього, у тому числі: | 5751 | 5704

2 |

Державні службовці, разом узяті

1 - 2 категорії

3 - 4 категорії

5 - 7 категорії |

4321

6

88

4227 |

4303

6

88

4209

3 |

Депутати, разом узяті

народні депутати України

депутати Верховної Ради

АРК

депутати обласної ради

» районної ради

» міської ради

» селищної ради

» сільської ради | 233

-

-

2

31

50

33

117 | 222

-

-

2

29

49

31

111

4 |

Міські, селищні, сільські

голови |

615 |

598

5. | Військові посадові особи | 373 | 371

6. |

Співробітники органів

внутрішніх справ |

195 |

194

Наведені дані свідчать про те, що з загальної кількості виявлених державних службовців, які порушили у 1999 р. Закон України «Про боротьбу з корупцією», державні служ-бовці 1 - 2 категорій складають всього 0,1%. Це при тому, що у 1997 р. їх питома вага складала 2,2%, а у 1998 р. - 0,8%. Основну частину (97,8%) державних службовців, які порушили зазначений закон, складають державні служ-бовці 5 - 7 категорій. Цікаво, що їх питома вага поступово збільшується - у 1997 р. таких службовців серед усіх вияв-лених державних службовців - порушників Закону України «Про боротьбу з корупцією» було 92,5%, а в 1998 р. - 96,5%.

Слід вказати на ще один негативний момент щодо за-стосування цього закону, а саме велику питому вагу серед корупціонерів такого роду становлять працівники сільської місцевості. В окремих регіонах такі корупціонери склада-ють переважну більшість. Так, працівники села серед вияв-лених у 1997 р. у Житомирській області порушників Закону України «Про боротьбу з корупцією» складали 65% див.: Камлик М. І. Невмержицький Є. В. Про результати дослідження проблем, що пов’язані з протидією корупції в Україні. // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2000. – № 2. – с. 99.

. Та-ким чином, є підстави для введення в термінологічний обо-рот такого терміну як «сільська корупція». Ефективність такої антикорупційної діяльності можна оцінити висловом: «нижче падати вже нікуди».

Питома вага військових посадових осіб у структурі зазна-чених корупцїонерів коливається у межах 6 - 8% (1997 рік - 7,3%, 1998 - 6,1%, 1999 - 6,4%), а працівників органів внут-рішніх справ традиційно не перевищує 4% (у 1997 р. - 3,7%, у 1998 - 3,7%, у 1999 - 3,3%). Кількість депутатів, стосовно яких складаються протоколи про корупційні пра-вопорушення, постійно зменшується: у 1997 р. їх пито-ма вага серед виявлених корупціонерів складала 9,3%, у 1997 р. - 4,7%, у 1999 р. - 4%. Це при тому, що найбільша кількість порушників спеціального антикорупційного зако-ну серед депутатів припадає на депутатів сільської ради. У 1997 р. їх питома вага складала 75,7%, у 1998 р. - 63,1%, у 1999 р. - 50,2%. Народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депута-ти обласних рад залишаються для працівників правоохо-ронних органів, які застосовують Закон України «Про бо-ротьбу з корупцією», фактично недосяжними: за період 1997-1999 рр. було складено лише по одному протоколу (у 1998 р.) стосовно народного депутата України і депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим. При цьому протокол стосовно народного депутата України до суду не направлявся. Що стосується депутатів обласних рад, то у 1997 р. стосовно них було складено 11 протоколів, у 1998 - 7, а у 1999 р. - лише 2.

Разом з тим, спостерігається зростання питомої ваги го-лів місцевих рад (сільських, селищних, міських голів), які вчинили порушення Закону України «Про боротьбу з коруп-цією»: у 1997 р. вона складала 6,9%, у 1998 р. - 9,9%, у 1999р. - 10,7%.

Якщо говорити про характер порушень Закону України «Про боротьбу з корупцією», то найбільша кількість таких порушень припадає на (за основу взяті дані за 1999 рік):*

незаконне одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, придбання предметів за ціною, нижчою від фактичної вартості - 17,4% від усієї кількості виявле-них порушень (у 1997 р. цей показник складав 24,9%, а у 1998р. - 17,6%);*

сприяння, з використанням свого службового стано-вища, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а так само в отриманні субси-дій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незакон-ного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг - 14,9% (у 1997 р. - 13,3%, у 1998 р. - 13,8%);*

зайняття підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, виконання ро-боти на умовах сумісництва - 11,1% (у 1997 р. - 17,7%, у 1998р. - 10,4%);*

відмову фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисне за-тримування її, надання недостовірної чи неповної інформа-ції - 15,2% (у 1997 р. - 6%, у 1998 р. - 6,9%);*

надання незаконних переваг фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-право-вих актів чи рішень - 7,4% (у 1997 р. - 4,9%, у 1998 р. - 5,6%);*

порушення вимог щодо декларування доходів - 14,5% (у 1997 р. - 9,5%, у 1998 р. - 25,3%).

Таким чином, на зазначені види