В залежності від того про який вид пенсії йде мова, розрізняють різне коло суб’єктів, яки володіють спеціальною пенсійною правоздатністю та дієздатністю для того, щоб вступити в ті чи інші пенсійні правовідносини.

Суб’єктами пенсійних правовідносин що виникають відносно отримання трудових пенсій згідно ст.3 ЗУ” Про пенсійне забезпечення” є :

а) особи, які працюють на підприємствах, в установах,

організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів

б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю,

заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

в) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які

не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

г) інші особи, які підлягають державному соціальному

страхуванню;

д) працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби Міністерства зв'язку України;

е) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти,клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

є) особи, які стали інвалідами у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій

по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;

ж) особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього огляду;

з) члени сімей осіб, вказаних у цій статті, і пенсіонерів з числа цих осіб - у разі втрати годувальника.

3.2. Об’єкти пенсійних правовідносин

Об’єктом пенсійних правовідносин , як будь-яких інших правовідносин є те, з приводу чого вони виникають.

Для пенсійних правовідносин об’єктом становиться пенсія, з якою пов’язане суб’єктивне право пенсіонера та юридичне зобов’язання певного органу, який здійснює пенсійне забезпечення. Бойко М.Д. Право соціального забезпечення на Україні: Навчальний посібник. - К.: Атака, 2006

За допомогою пенсійних правовідносин конкретизується майнова частка пенсіонера в загальному Пенсійному фонді. Тому в літературі зазначається, що :”Із виникненням пенсійних правовідносин ще не з’являється реальний об’єкт ,оскільки грошові суми на яки претендує пенсіонер ,не відокремлені із загального фонду як пенсії. Лише внаслідок дій іншого суб’єкта визначена сума грошей передається пенсіонерові як об’єкт правовідносин” Бойко М.Д. Право соціального забезпечення на Україні: Навчальний посібник. - К.: Атака, 2006

Виділяють наступні об’єкти пенсійних правовідносин :

- Пенсії за віком;

- Пенсії по інвалідності в наслідок професійного захворювання;

- Пенсії по інвалідності в наслідок загального захворювання;

- Пенсії у зв’язку з утратою годувальника;

- Пенсії за віком на пільгових умовах;

- Пенсії за вислугу років;

- Соціальні пенсії .

Питання № 4

Підстави виникнення, зміни, припинення пенсійних правовідносин

Пенсійні правовідносини виникають за наявності норм права та за наявності певних життєвих обставин, що передбачені правом. Таки обставини називають юридичними фактами.

Юридичний факт – це закріплений у нормах права факт об’єктивної дійсності (подія, вольовий вплив людей), який виступає підставою виникнення, зміни чи припинення правовідносин. Зазвичай пенсійні правовідносини не виникають на підставі одного юридичного факту, дуже часто підставою для їх виникнення служить цілий комплекс юридичних фактів.

Комплекс юридичних фактів називають юридичним фактичним складом пенсійних правовідносин. За відсутності такого складу юридичні наслідки не настають. До юридичного складу ,необхідного для виникнення пенсійних правовідносин, можуть включатись такі юридичні факти, як :

- досягнення громадянином пенсійного віку;

- інвалідність;

- смерть годувальника;

- утримання;

- трудовий стаж;

- вислуга років;

- рішення компетентного органу щодо призначення пенсії. Наведений перелік юридичних фактів не є вичерпаним.

Юридичні факти в пенсійних правовідносинах поділяються на ті, яким належить провідна роль у виникненні пенсійних правовідносин . Зазвичай, це факти – події, настання яких не залежить від волі людей.

Крім того, виділяють факти дії, яки залежать від волі людей. Дії людей, в даному випадку, можуть породжувати виникнення пенсійних правовідносин. Наприклад, подання заяви про призначення того чи іншого виду пенсії – вольова дія, що породжує пенсійні правовідносини.

Інший вид юридичних фактів – це другорядні юридичні факти, яки самі по собі не служать підставою для виникнення пенсійних правовідносин, але в комплексі з головними юридичними фактами служать підставою для виникнення, зміни, припинення пенсійних правовідносин. Наприклад, наявність необхідного страхового стажу – не є головним юридичним фактом для призначення пенсії за віком, оскільки потрібно ще досягнення людиною певного віку.

Розглянемо детальніше юридичні факти, що необхідні для виникнення пенсійних правовідносини, що виникають з приводу призначення пенсії за віком. Для виникнення цих правовідносин потрібно мати в наявності декілька юридичних фактів:

1 досягнення певного віку (для чоловіків-60 років, а для жінок – 55 років ). В колишньому СРСР до 1929 року не було такого поняття як пенсійне забезпечення громадян, що досягли певного віку. Лише з 1932 року досягнення певного віку стало самостійним юридичним фактом для початку пенсійного забезпечення.

2 трудовий стаж визначеної тривалості. Взагалі установлення трудового стажу певної тривалості в пенсійному праві як юридичного факту введено для того, щоб працездатна людина протягом певного часу працювала на благо суспільства та виробляла суспільний продукт. Трудовий стаж як юридичний факт не тільки тягне за собою виникнення пенсійних правовідносин, але і впливає на розмір пенсійного забезпечення. Так, наприклад, якщо людина проробила понад встановлений