Контрольна робота

Верховна Рада – парламент України

План

1.

2.

3.

4.

Список використаної літератури

1.

Особливості Верховної Ради України як парламенту

Виходячи з принципу поділу влад на законодавчу, виконавчу та судовугілки, який закріплений у “Загальних засадах” Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в нашій державі є Верховна Рада України. Саме тому Верховну Раду не слід розглядати як вище стоящий орган щодо інших загальнодержавних органів (Президента України, Кабінету Міністрів, Конституційного та Верховних Судів) та органів місцевого самолврядування. Адже Конституція не встановлює принципу єдності представницьких органів, а інші ради визначаються не як органи держави, а як органи місцевого самоврядування може здійснюватися виключно через прийняття законів, які обов”язкові до виконання на території україни всіма без винятку суб”єктами.

Верховна Рада України складається з однієї палати. Таку ж саму структуру мають парламенти багатьох країн світу, наприклад Болгарії, Греції, Литви та єнші. Але існують парламенти зі складнішою структурою. Так, парламенти Росії, Франції, США та багатьох інших країн складаються з двох палат, парламент Південно-Африканської Республіки раніше складався з трьох, а парламент колишньої Югославії – з шести палат.

Верховна Рада України обирається вільними виборами на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування стороком на чотири роки. Вибори до Верховної Ради України можуть бути черговими та позачерговими.

У відповідності з ч. 1 ст. 77 Конституції чергові вибори до верховної Ради відбуваються в останню неділю березня четвнртого року повноважень діючого її складу

Позачергові вибори до парламенту України відбуваються тоді, коли він дастроково припиняє свої повноваження. Це може статися за умови, що протягом тридцяти днів однієї чергової сесії плденарні засідання Верховної Ради не можуть розпочатися, внаслідок чого президент України достроково припиняє її повноваження та призначає нові вибори, які й будуть називатися позачерговими. Такі вибори повинні відбуватися протягом шістдесяти днів їз дня опублікування президентського указу про дострокове припинення повноважень попереднього складу парламенту. Слід мати на увазі, що причини, через які пленарні засідання Верховної Ради не можуть розпочатися, повинні корінитися в її діяльностя. Це може бути, наприкоад, відсутність кворуму (кількості народних депутатів України, необхідної дл визнання засідань Верховноїх Ради правомочними вирішувати питання, віднесенні до її компетенції) як результат відмови як результат відмови частинчастинии депутатів зареєструватися учасниками планарного засідання, безрезультатність спроб обрати Голову Верховної Ради, який повинен вести її засідання. Але в кожному разі такі причини мають свідчити про нездатність данного складу депутатів Верховної Ради розв”яувати питання організації своєї власної роботи.

Повноваження Верховної Ради, обранної на позачергових виборах, не можуть бути припиненні протягом одного року її функціонування. Такен правило зумовленне недіці протягом одного року її функціонування. Такен правило зумовленне недоцільністю законодавчого органу, а також суттєвих затрат, пов”язаних з виборчими кампаніями. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради не допускається і в останні шість місяців строку повноважень президента України, що спрямолванно на запобігання створенню можливих політичних та організаційних ускладнень у період виборчої президентської кампанії.

2.

Верховна рада України складається з 450 народних депутатів України (конституційний склад Верховної Ради). Народними депутатами можуть бути лише громадяни україни, що на день виборів досягли 21 року, мають право голосу і проживають в Україні протягом останніх п»яти років.

Депутат повинен бети громадяннимом україни, бо саме громадянство визначає наявність повноцінних правових зв»язків між особою та державою. Встановлення вікового цензу у 21 рік зумовленно необхідністтю для народного депутата України певного життєвого досвіду, на який можна було б спиратися при виробленні й прийнятті рішень загальнодержавного значення. Проживання протягом останніх 5 років на території держави покликане забезпечити депутату знання і розуміння проблем, які стоять перел державою і суспільством.

Особа, чка має перелічені ознаки, не може бути обранною до верховної Ради України лише за наявності не погашенної й незнятою у встановленному законом порядку судимості. Лише наявність судимості за злочин, вчинений неумисно, не є юридичною перепоною для обрання народним депутатом України.

Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Це означає. Що вони повинні відмовитися від іншої депутатської посади й не можуть перебувати на державній сліжбі.

Повноваження народних депутатів України розпочинаються з моменту складання ними перед Верховною Радою присяги такого змісту: «Присягаю на вірність Україні. Зобов»язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про бланго Вітчизни і добробут Українського народую

Присягаю додержуватися Конституції України, виконувати свої обов»язки в інтересах усіх співвітчизників».

Текст цієї присяги перед відкритям першої сесії новообранної Верховної Ради зачитує найстарший за віком народний депутат України. Після цього депутати ставлять свої підписи під текстом присяги, що й означає здійсненя акту її складання. Якщо ж депута відмовляється скласти передбачену Констьитуцією присягу, то він втрачає депутатський мандат і у відповідному виборчому окрузі повині відбутися нові вибори до Верховної Ради Укераїни.

З метою забезпечення сприятливих умов для виконання депутатами їхніх повноважень і захисту їх від репресій за здійснення депутатської діяльності Конституція України закріплює ряд гарантій. Однієї з них є депутатсяка недоторканнясть, яка означає, що народні депутати не можуть бути притягнутими до будь-якого виду юридичної відповідальності