Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Інтелектуальна діяльність як об'єкт правової охорони

План

1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ОХОРОНИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ

1.1. Поняття інтелектуальної діяльності та її результату

1.2. Функції цивільного права щодо охорони та використання результатів інтелектуальної діяльності та прирівняних до них засобів індивідуалізації

1.3. Загальні норми цивільного права та особливості інтелектуальної діяльності та її результатів

1.4. Взаємозв'язок спеціальних інститутів цивільного права, що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати

2. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

2.1. Поняття інтелектуальної власності

2.2. Поняття права інтелектуальної власності

2.3. Специфіка права інтелектуальної власності

2.4. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності

2.5. Правова охорона інтелектуальної власності

2.6. Інститут виключного права

2.7. Строковість права інтелектуальної власності

2.8. Специфіка результатів інтелектуальної діяльності

2.9. Інтелектуальна та промислова власність

2.10. Об'єкти права інтелектуальної власності

2.11. Суб'єкти права інтелектуальної власності

2.12. Інтелектуальна власність і зобов'язальне право

2.13. Інтелектуальна власність і поняття володіння та користування

3. ОСНОВНІ ІНСТИТУТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

3.1. Загальні положення

3.2. Авторське право та суміжні права

3.3. Патенти та споріднені поняття

3.4. Засоби індивідуалізації товарів і послуг

3.5. Нетрадиційні результати інтелектуальної діяльності

1. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ І ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ОХОРОНИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЇЇ РЕЗУЛЬТАТІВ

1.1. Поняття інтелектуальної діяльності та її результату

Інтелектуальна діяльність – діяльність, заснована на розумі, розсуду, чуттєвих і пізнавальних здібностях людини.

На відміну від фізичної праці, результатом якої зазвичай є речі, результатом інтелектуальної діяльності є втілений в об'єктивній формі продукт, що його залежно від характеру називають твором науки, літератури, мистецтва, винаходом або промисловим зраз-ком. З кожним із цих результатів пов'язані особливі умови охо-роноздатності та використання, а також здійснення та захисту прав їхніх авторів. Проте всі вони мають ряд спільних ознак.

1.2. Функції цивільного права щодо охорони

та використання результатів інтелектуальної діяльності

та прирівняних до них засобів індивідуалізації

Право інтелектуальної власності як інститут цивільного пра-ва традиційно виконує такі функції:

  • визнання авторства на результати розумової праці;

  • встановлення режиму їх використання;

  • матеріальне та моральне заохочення;

  • захист прав авторів, роботодавців та інших осіб, які набувають право інтелектуальної власності.

З огляду на характер результату визнання авторства не зале-жить (коли йдеться про твори літератури, науки, мистецтва) або залежить (коли йдеться про винаходи, корисні моделі, промис-лові зразки) від реєстрації результату.

Право інтелектуальної власності встановлює режим викорис-тання результату розумової праці, тобто визначає, хто має право і хто не має права його застосовувати. У рамках права інтелектуальної власності відбувається також надання авторам творів на-уки, літератури, мистецтва, винаходів та дизайнерам, їхнім робо-тодавцям, іншим особам особистих немайнових прав, встановлен-ня способів і форм захисту цих прав.

Хоча розробка комерційного найменування, торговельної марки або іншого засобу індивідуалізації також вимагає певних творчих зусиль, об'єднання цих інтелектуальних продуктів у межах інтелектуальної власності з творами науки, літератури, мистецтва й об'єктами техніки зумовлене перш за все спільністю їхнього правового режиму. На обидві групи досягнень встанов-люють такий вид абсолютного права, як право інтелектуальної власності.

На відміну від науково-технічних об'єктів і літературно-ху-дожніх творів, право інтелектуальної власності на які може нале-жати в першу чергу їхнім авторам, аналогічне право на засоби інди-відуалізації належить не розробнику (художнику, графіку) чи його роботодавцю, а тому, хто зареєстрував цей засіб на своє ім'я у вста-новленому законом порядку.

1.3. Загальні норми цивільного права та

особливості інтелектуальної діяльності та її результатів

Існують норми, спільні для речового права та права інтелекту-альної власності. Йдеться про норми, що стосуються суб'єктів та об'єктів цивільних прав, угод, позовної давності, спільних поло-жень про зобов'язання. Письменник, композитор, винахідник не просто автори творів, винаходів, а й фізичні особи, тобто суб'єкти цивільного права, правовий статус яких характеризують право-здатність, дієздатність і місце проживання.

З іншого боку, громадянин, який не займається творчою діяль-ністю, потенційно (у межах реалізації конституційного права на свободу творчості) теж є автором твору та може мати право інте-лектуальної власності.

З метою повнішої регламентації специфіки результатів інте-лектуальної діяльності, а також чіткішого розмежування об'єктів інтелектуальної власності та речового права загальні норми ци-вільного права передбачають виникнення цивільних прав і обо-в'язків внаслідок створення літературних, художніх творів, вина-ходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності (пп. 2 п. 2 ст.11 ЦК); право неповнолітніх у віці від 14 до 18 років самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що її охороняє закон (пп. 2 п. 1 ст. 32 ЦК).

1.4. Взаємозв'язок спеціальних інститутів цивільного права,

що опосередковують інтелектуальну діяльність та її результати

Історія розвитку авторського, патентного і подібного права знає чимало спроб консолідації різних видів права інтелектуальної власності. Нематеріальна природа об'єктів цього права, творчий характер діяльності щодо їх ство-рення, виключний характер прав і подібність процедури оформ-лення деяких із них на початку XX ст. лягли в основу прагнення створити єдиний інститут «виключних прав» (Й. Колер, 1900) та інститут «промислових прав і авторського права» (Ф. Альфред, 1904; А. Елькер, 1928).

Виявлення спільних рис у різних інститутів, що опосередко-вують сферу інтелектуальної діяльності, корисне для розвитку правової теорії, законодавства про правозастосування та вивчен-ня права. Проте цього замало для конструювання в системі ци-вільного права комплексного інституту, що опосередковував би всі форми творчої діяльності та правовий інститут охорони та ви-користання її результатів. Між видами права інтелектуальної влас-ності є принципові розбіжності, що зумовлюють відокремлення їх як у системі цивільного права загалом, так і в рамках права інте-лектуальної власності.

Так, авторське право охороняє перш за все форму твору. Для визнання результату розумової праці об'єкта авторського права досить втілення його в об'єктивній формі. Для прямої ж право-вої охорони винаходу, корисної моделі або промислового зразка необхідний акт його кваліфікації компетентним державним ор-ганом.

2. ЮРИДИЧНА


Сторінки: 1 2 3 4 5