ПЛАН

1. ПРАВОВА ДЕРЖАВА ТА ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

2. ІДЕЇ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ

3. ОСНОВНІ ОЗНАКИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ

4. ОСНОВНІ КОНЦЕПЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

5. ОСНОВНІ ОЗНАКИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

6.ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

7.ВИСНОВОК

ПРАВОВА ДЕРЖАВА ТА ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

В історії політичної та правової думки ідея правової держави завжди була і є однією з найперспективніших та найгуманніших державно-правових ідей. Не випадково , що проблеми правової держави завжди привертали до себе увагу передових людей – прогресивних мислителів давнини, середньовіччя та сучасності.

Звичайно, різні мислителі, політичні та суспільні діячі вкладали неоднаковий сенс та зміст в ідею правової держави. Якщо в одних, наприклад, ідея такої держави асоціювалася в кінцевому результаті з приватною власністю, багатством певних класів та верств, з використання в різних формах чужої праці, то в інших зовсім навпаки.

При приватній власності, заявляв Томас Мор в своїй “ Утопії”, не можливо говорити ні про справедливість, ні про добробут всього суспільства. Передові тогочасні держави він вважав лише змовою багатіїв, які прикриваючись державою, задовільняють свої власні інтереси. Так вони роблять все від імені держави, а отже і від імені бідних, і всі їх уловки стають законами.

Питання правової держави широко обговорюються і в наш час. Основна причина такої уваги до правової держави не лише в гуманності самої ідеї, але в пошуках шляхів її найбільш адекватного оформлення та ефективного здійснення.

Серед суттєвих передумов успішного формування та функціонування правової держави слід назвати наявність в країні громадянського суспільства. Існує багато не співпадаючих одне з одним увлень про громадянське суспільство та про характер його співвідношення з державою. Взагалі, громадянське суспільство виступає в якості певної антитези, противаги державі. При такому співвідношенні з державою, призначення громадянського суспільства в особі різних соціальних груп, класів, верств, організованих в спеціальні інститути та об’єднання, полягає не лише в нагляді за діями держави з тим, щоб вони не виходили за межі законності та конституційності, але й у застосування всіх дозволених законом заходів для того, щоб примусити державу та її органи у випадку порушення ними діючих правових актів повернутися на шлях закону. Так громадянське суспільство виступає не лише гарантом послідовного та безперервного розвитку цивілізації, але й гарантом існування та розвитку самої правової демократичної держави.

ІДЕЇ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В ІСТОРІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ

За останні роки проблеми правової держави висунулися на перший план теоретичних розробок у вітчизняній юридичній науці. Як відомо, радянська правова доктрина заперечувала ідею правової держави, вважаючи, що вона є виявом антимарксистських поглядів. Але зараз, після розпаду СРСР, навіть ще раніше, за часів перебудови, ситуація докорінно змінилася. Юристи звернулися до теоретичного осмислення питання та побудови моделі правової держави стосовно нашої країни. Звичайно, посилився інтерес до концепцій правової держави в історії політичної думки.

Сама ідея утвердження права в суспільному житті коренями уходить у глибоку давнину – той час, коли з’явилися перші держави. Давні пам’ятки писемності зафіксували, як на зміну первісній організації влади прийшла держава, і що саме її формування потребувало законодавчих реформ, що поклали початок правовій регламентації механізму державного управління

( реформи Солона та Клісфена ).

Таким чином, з моменту свого виникнення право стає засобом забезпечення нормального функціонування державної влади. Для того, щоб упорядкувати суспільні відносини за допомогою права, держава повинна була конституціювати себе законодавчим шляхом. З того часу проблема визначення правових основ держави стає наскрізною темою всієї політико-правової думки.

В умовах докапіталістичних формацій, першопричиною існуючих суспільних порядків вважалися божествені настанови, і проблема винайдення законних основ влади зводилася до певної інтерпритації релігійних заповітів. В