Розвиток науки міжнародного права в Україні** Параграф написано В.Г. Буткевичем у співавторстві з Л.Г. Заблоцькою.

Дослідження проблем міжна-родного права в Україні має глибокі теоретичні та історичні традиції. Виникнення міжна-родно-правової думки в Україні пов'язане з формуванням українського народу і держави. Організований в окрему спільноту зі своїм незалежним механізмом управління (дер-жавою), кожний народ прагне визначитись у своїх відноси-нах з іншими народами, домовитися про ті засади справед-ливості, рівності і незалежності, які пануватимуть між ними як обов'язкові для виконання. Такі прагнення кожний на-род висловлює відповідно до свого розуміння прав народів — загальних, обов'язкових і необхідних для всіх суб'єктів міжнародних відносин.

Міжнародно-правові ідеї українського народу ми знахо-димо вже у «Слові про закон і благодать» (митрополита Іларіона), «Повісті врем’яних літ» (автором традиційно вважа-ють ченця Печерського монастиря Нестора), «Повчанні» (князя Володимира Мономаха), в «Руській Правді» та особ-ливо у «Слові о полку Ігоревім». Цінним джерелом для ро-зуміння становлення міжнародно-правових поглядів україн-ського народу є «Моління («Слово», «Посланіє») Данила Заточника», «Посланіє» Климентія Смолятича, «Златоуст» Кирила Туровського, літописи та інші історичні документи. В них обстоювались засади мирних відносин з іншими дер-жавами («бисть князем Руським межи собою мир і любов братії», «лутчі єсть мир взяти», «межи собою в любові і мирі живіте»), поваги до чужої території («постави предели язи-ком і повеле жити, не переступая в чужую часть», «на чужие предели не прескакайте, но будіте своїми довольни»), не втручання у внутрішні справи інших держав («чьюжих не возхіщати, і не в свої предели не вступатися», «не вступати-ся в чьюжой предел нікомуже»), поваги до віросповідання інших народів («милуй не только своєє вери, а і чюжия... аще то буде жидовин, або сарацин, або болгарин, або єре-тик, або латинянин, або от всіх поганих»), дотримання між-народних угод («аще ви будете хрест цілувати до братії, або до кому, або управивши серце своє, на немже можите усто-яти, тоже цілуйте, а цілувавши блюдіте, і, не приступні, по-губите души своєї») тощо.

Перші міжнародно-правові дослідження різноманітних проблем міжнародного права в Україні з'являються в XV-XVI ст. Особливо авторитетною серед них була праця Ста-ніслава Оріховського (1513-1566) «Dе jure naturae et gentium». Як і більшість досліджень того періоду, вона напи-сана латиною. Праця мала особливий успіх у Польщі, Італії, Швейцарії, Німеччині та інших країнах. Автор до-тримується природно-правових поглядів, але вже виріз-няє міжнародне право як специфічне правове явище.

Зважаючи на те, що в Україні на той час практично не було можливості досліджувати міжнародне право (через від-сутність наукових і навчальних закладів, відповідних архівів та бібліотек), більшість українців виїжджали для своїх нау-кових досліджень до інших держав (Литви, Польщі, Росії, Італії, Німеччини, Англії, Франції тощо). Там вони працю-вали писарями, перекладачами, супроводжували посольства і паралельно провадили дослідницьку роботу.

Тільки в XVII-XVIII ст. в Україні з'являється мож-ливість вивчати міжнародне право, але з урахуванням по-треб держав, під владою яких перебувала відповідна україн-ська територія. В Україні складаються три основні центри, де досліджуються міжнародно-правові проблеми: 1) на заході – під егідою Львівського університету; 2) в центрі – під егідою Київської духовної академії, а згодом Київсько-го університету; 3) на сході, де дуже швидко провідні по-зиції в цій галузі відійшли до Харківського університету. До цих центрів тяжіють наукові осередки інших міст Ук-раїни (Ужгорода, Чернівців, Луцька, Чернігова, Одеси, Кам'янця-Подільського та ін.), але про серйозні наукові праці з міжнародного права у них не можна говорити чи не до Другої половини XVIII-XIX ст. Більшість талановитих учених виїздить на постійну роботу до Москви, Санкт-Петербурга, Кракова, Варшави, Відня, Риму, Парижа, Лондона та інших міст, де були значно кращі умови для дослідницької діяль-ності. Ця тенденція зберігається й по сьогодні. У XVIII ст. виїжджають з України С.Й. Десницький (близько 1740-1789 рр., уродженець Ніжина Чернігівської губернії), пер-ший професор права в Росії та один з перших у науці права, хто звернув увагу на права людини і запропонував їх кла-сифікацію; В. Т. Золотницький (1741 – після 1796 рр., уродженець Київської губернії), автор першого в Росії фун-даментального дослідження природного права та міжнарод-ного права; Я.П. Козельський (1729 – після 1795 рр., уро-дженець Полтавщини, після навчання в Київській академії виїхав до Петербурга), один з перших учених Росії, хто по-чав перекладати праці зарубіжних авторів з міжнародного права (зокрема Ф.К. Мозера); М.М, Бантиш-Каменський (1737-1814 рр., уродженець Ніжина Чернігівської губернії, по закінченні Київської академії виїхав до Москви), пер-ший російський дослідник історії міжнародного права та історії дипломатичних відносин; І.Б. Стршемень-Стройновський (1742-1815 рр., уродженець Волині, переїхав спо-чатку до Варшави, а потім до Вільна), перший ректор Ві-денського університету, один з перших, хто почав досліджувати теорію природного і міжнародного права та інші наукові проблеми.

Така тенденція збереглася і в XIX ст., коли Україну зали-шають талановитий учений, дослідник природного та міжна-родного права у Львівському університеті, уродженець При-карпатської Русі П.Д. Лодій (1764-1829 рр., переїхав до Петербурга на завідування кафедрою загального, природного і народного права Головного педагогічного інституту); рек-тор університету св. Володимира в Києві, викладач енцикло-педії права і права народів К.О. Неволін (1806-1855 рр., перейшов для продовження науково-дослідницької та вик-ладацької роботи до Петербурзького університету); видат-ний дослідник історії міжнародного права та історії дипломатії, уродженець Чернігівської губернії професор В.М. Лешков (1810-1881 рр., по закінченні Чернігівського духовного училища навчався в Петербурзі, Берліні, Лейпцизі, Празі, Відні й залишився на кафедрі міжнародного права Московського університету);