У такий спосіб у правовій державі його механізм вільний від бюрократизму й адміністративно-командних методів керування. Його демократичний характер обумовлений відповідальністю перед товариством на службі якого він знаходиться. Правова держава є концентроване вираження цивільного товариства. У силу цього його етапи розвитку в цілому і загальному збігаються з етапами розвитку цивільного товариства. Водночас, оскільки всяка держава має відому самостійність стосовно товариства, то етапам розвитку правової держави властиві визначені особливості, що відбивають його політичний характер. Перший етап розвитку правового цивільного товариства - це встановлення ринкової економіки, підприємництва, гласності, свободи засобів масової інформації, соціальної захищеності громадян; другий етап - твердження ринкової економіки різноманітних форм підприємництва, забезпечення соціальної захищеності громадян, наявність гласності, вільної діяльності засобів масової інформації.

Таким чином, розглянувши поняття правової держави і його головні ознаки, необхідно безпосередньо перейти до здійснення державної влади в правовій державі.

3. Характеристика основних напрямків державознавчій суті держави

Різноманітні теорії виникнення держави

У теорії держави і права існують різноманітні концепції виникнення держави.

Теологічна теорія. Представником теологічного поход-ження держави був Фома Аквінський (1225—1274). Його вчення побудовано на ієрархії форм — вид бога — чистого розуму — до духовного і матеріального світу. Проголо-шення походження держави від бога обґрунтовує її вічність і непорушність, виправдовує найбільш реакційні держави, підкреслює думку про те, що будь-яке посягання на держа-ву приречене на невдачу, оскільки влада вкладена в руки правителя богом і покликана захищати благо всіх.

Патріархальна теорія. Сутність її полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї і є результатом історичного розвитку і розростання сім'ї, а отже, абсолютна влада мо-нарха — це продовження батьківської влади. Основними представниками названої теорії є Арістотель, Фільмер, Михайловський та ін. Наприклад, Роберт Фільмер у своєму творі «Патріархія чи природна влада короля» твердить, що абсолютна влада монарха бере свій початок безпосередньо від Адама. Держава виростає із сім'ї, а влада монарха через Адама дана богом і не підвладна ніяким людським законам.

Договірна теорія. Вона пояснює виникнення держави внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, а інші — ви-конувати їх управлінські рішення. Представниками цієї те-орії були Гроцій, Спіноза, Гоббс, Руссо, Радищев та ін.

Психологічна теорія. За цією теорією держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Начебто людській психіці притаманна потреба покори, насліду-вання, усвідомлення залежності від видатної особи. Народ є інертною масою, і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Представником цієї теорії був Л. Й. Петражицький (1867—1931).

Теорія насильства. За цією теорією, держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. На думку прихильників цієї теорії, держава є тією силою, яку утворюють завойовники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців. Представниками теорії були Гумплович, Каутський, Дюрінг та ін.

Органічна теорія, її обґрунтував англійський філософ Герберт Спенсер (1820—1903). Він проводив аналогію між державою і біологічним організмом. На думку Спенсера, держава, подібно до біологічного організму, народжується, розмножується, старіє і гине. Як і біологічний організм, держава має політичне тіло: руки, ноги, голову, тулуб, що виконують відповідні функції.

Серед інших теорій походження держави заслуговує на увагу і космічна.

Отже, в теорії держави і права відсутній єдиний погляд на закономірності виникнення держави. Існують численні домарксистські і марксистсько-ленінські доктрини ви-никнення держави, а також історичні, географічні, де-мографічні та інші особливості виникнення держави у різних народів.

Відмінність державної організації від організації влади первісного суспільства

Держава, як особлива організація політичної влади, від-різняється від родоплемінної організації тим, що:

а) замість кровноспоріднених зв'язків, що існували в первісному суспільстві, населення в державі ділиться за те-риторіальною ознакою (селища, села, міста, райони, окру-ги, області та інші територіальні одиниці);

б) для держави характерна особлива публічна влада, яка не співпадає з населенням (особливий механізм управління людьми);

в) утримання публічної влади, відокремленої від основної маси населення, потребує значних витрат і здійснюється за рахунок коштів, що надходять від збору податків;

г) головним знаряддям у руках держави для управління людьми є закон — нормативний акт, установлений чи санкціонований державою.

Відмінність права від соціальних норм первісного суспільства

У первісному соціальне однорідному суспільстві норми поведінки відображали інтереси і волю всіх членів роду і племені, виникали в свідомості членів цього суспільства і були одночасно правами і обов'язками (тобто право і обов'язок не розмежовувались), забезпечувались внутріш-нім переконанням людей, їх звичаями, схваленням чи осудом.

На відміну від соціальних норм поведінки в первісному суспільстві, норми юридичного права виражають волю певних класів, інших верств соціальне неоднорідного суспільства. Вони зовнішньо об'єктивовані, загально-обов'язкові і формально визначені в нормативних актах, правових звичаях, нормативних договорах, судових та адмі-ністративних прецедентах, що встановлюються чи санкціо-нуються державою (її органами). В нормах права чітко розмежовуються права і обов'язки. Це означає, що кожне суб'єктивне право одного суб'єкта забезпечене обов'язком іншого суб'єкта. Норми права забезпечуються всіма засоба-ми переконання і державного примусу.

Таким чином, на відміну від соціальних норм первісного суспільства норми юридичного права в умовах державності є засобом, який держава використовує для управління на-селенням. Вони виражають волю економічно і політичне па-нуючих верств населення, встановлюються чи санкціону-ються державою у вигляді суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Реалізацію норм юридичного права забезпечує держава.

Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади

З появою держави і права в суспільстві виникли нові види суспільних відносин: політичні і правові. Це спонукало до виникнення політичної і правової систем.

Роль держави в організації суспільства і