Тому тільки держава:

а) володіє суверенною владою, що є верховною, само-стійною, повною і неподільною в межах її території, а також незалежною і рівноправною у зовнішніх відносинах;

б) виступає офіційним представником усього або більшої частини населення країни;

в) уособлює суверенітет народу і нації, а також здатна реалізувати права народу на самовизначення;

г) має спеціальний апарат управління і примусу, за до-помогою якого здатна забезпечити реалізацію своїх функ-цій, охорону прав людини і громадянина, задовольнити загально соціальні і загальнолюдські потреби;

д) з метою реалізації управління суспільством видає за-гальнообов'язкові для всіх правила поведінки у вигляді юридичних норм, а також індивідуально-правові приписи, необхідні для регулювання прав і обов'язків конкретних осіб щодо конкретних життєвих ситуацій.

Політика держави охоплює всі сфери життєдіяльності суспільства. В її основі лежать потреби народу, нації, со-ціальних верств і груп, особи і держави, інших соціальних суб'єктів. Організація суспільства і здійснення політичної влади державою залежать і від того, який зміст вкла-дається в визначення суспільства. Тут є дві точки зору: ши-рока і вузька.

В широкому розумінні суспільство — це частина мате-ріального світу, що відокремилась від природи і є формою життєдіяльності людей, що історично розвивається. У вузь-кому розумінні суспільство — це певний етап історії люд-ства, внутріформаційні чи міжформаційні ступені істо-ричного розвитку чи індивідуальне, окреме суспільство.

Прикладами такого розуміння суспільства можуть бути:

а) суспільно-економічна формація;

б) ранньофеодальне суспільство, докапіталістичне сус-пільство і т. ін.;

в) французьке, радянське, американське чи інше сус-пільства.

У філософи XVII—XIX ст. розглядалось і договірне суспільство. Критикуючи його, Гегель висунув концепцію громадянського суспільства. В сучасному розумінні це — спільність вільних, незалежних, рівноправних людей, кож-ному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою і надій-ним соціальним захистом, іншими правами і свободами, брати активну участь у політичному житті та в інших сферах життєдіяльності людини і громадянина.

Таким чином, держава, здійснюючи політичну владу в громадянському суспільстві:

а) підпорядковує свою діяльність служінню цьому суспільству;

б) забезпечує рівні можливості для всіх людей в усіх сферах їх життєдіяльності на засадах соціальної спра-ведливості і милосердя;

в) не втручається в особисте життя людини;

г) регулює суспільні відносини в межах діючої консти-туції і законів та інших нормативно-правових актів.

Важлива роль в організації суспільства і здійсненні політичної влади належить і праву. Право, як і держава,— це надбудова над економічним базисом суспільства і є складовим елементом правової системи даного суспільства. Правова система — це сукупність внутрішньо узгоджених, взаємозв'язаних соціальне однорідних юридичних засобів, за допомогою яких держава здійснює необхідний норма-тивний вплив на суспільні відносини, закріплюючи, регулю-ючи, охороняючи і захищаючи їх.

Таким чином, можна розглядати співвідношення еконо-міки, політики і права в суспільстві.

Роль права в суспільстві передусім виявляється у співвідношенні його з економікою

По-перше, виробничі відносини в економіці об'єктивно визначають, яким повинно бути право.

По-друге, економіка визначає право не безпосередньо, а через інші соціальні явища: соціальну структуру суспіль-ства (класи, прошарки, групи), політику, правосвідомість, ідеологію, спосіб виробництва, які відображаються у праві.

По-третє, право, в свою чергу, також впливає на еко-номіку. Такий вплив здійснюється як безпосередньо, так і через різні економічні важелі. Держава, як власник засобів виробництва та іншого майна, володіє, користується і розпоряджається своїм майном. Держава також визначав суб'єктів і розміри податків, мінімальної заробітної плати і пенсії, тривалість робочого часу і часу відпочинку, норму-вання праці, правила технічної, екологічної безпеки праці й виробництва, санітарії тощо Усі ці відносини держава ре-гулює за допомогою права.

Право співвідноситься і з політикою, а саме:

право залежить від політики і насамперед від керівної частини суспільства, що має державну владу;

право є формою вияву політики вказаної частини суспільства;

в праві відображується тільки та політика керівної ча-стини суспільства, до якої вона прагне, якій може надати загальнообов'язковість за допомогою держави та інших суб'єктів політичної системи суспільства;

право є концентрованим виразом політики тієї частини суспільства, що здійснює керівництво;

політика в праві формується у вигляді конкретних прав і обов'язків людини і громадянина;

політика, з свого боку, залежить від права, оскільки право є засобом декларування, здійснення і гарантування політики, а також пропаганди окремих політичних програм чи їх положень.

Роль права в громадянському суспільстві й здійсненні політичної влади залежить від взаємозв'язку держави і пра-ва. Як уже було зазначено, право (як юридичне явище) і держава (як політична організація влади) виникають одно-часно і тісно взаємозв'язані.

Право залежить від держави, оскільки:

а) виникає як інституйована система джерел, що вста-новлюються чи санкціонуються державними органами і службовими особами, а це означає, що юридичне право по-ходить від держави;

б) є більш-менш сталим і недоторканним завдяки державі;

в) за допомогою держави та її органів впроваджується в життя;

г) його авторитетність і престижність залежать від держави;

д) сутність права відображує соціальну сутність та призначення державної організації.

Але слід мати на увазі, що право відносно самостійне і впливає на державу (її органи), а отже, і держава зале-жить від права.

Право, як явище цивілізації і культури:

а) обмежує в демократичному суспільстві державну вдалу;

б) упорядковує державну владу через процесуальну і процедурну форму;

в) дозволяє державним органам відповідні дії;

г) організовує побудову, структуру, вдосконалення і розвиток державних органів, визначає їхнє функціонування;

д) надає державним органам престижності і авторитет-ності.

У реалізації своїх функцій держава використовує пра-вові й не правові форми та методи. Таким чином, як держа-ва, так і право відіграють певну роль в організації суспіль-ства і здійсненні політичної влади.

Підбиваючи підсумки розглянутої теми, можна зроби-ти такі висновки:

1) Держава і право в суспільстві існували не завжди. Основною