1. клопотання людини, яка знаходиться за межами території України, попередньо розглядається дипломатичним представництвом чи консульською установою протягом одного місяця від дня надходження клопотання ;

2. клопотання особи, яка знаходиться в пункті пропуску через Державний кордон України чи на території України, попередньо розглядається постом імміграційного контролю чи територіальним органом державного органу виконавчої влади по міграційній службі протягом 5 робочих днів з моменту надходження клопотання.

Рішення про видачу свідоцтва про розгляд клопотання по суті приймається дипломатичним представництвом чи консульською установою за місцем подачі клопотання або постом імміграційного контролю чи територіальним органом державного органу виконавчої влади по міграційній службі.

Рішення дипломатичного представництва чи консульської установи про видачу свідоцтва і матеріали попереднього розгляду клопотання направляються в державний орган виконавчої влади по міграційній службі для видачі свідоцтва і розгляду клопотання по суті.

Рішення про визначення біженцем приймає державний орган виконавчої влади міграційної служби чи його територіальним органом за підсумками розгляду клопотання по суті.

Особа, яка була визнана біженцем і досягла 18 років, видається посвідчення встановленої форми. Це посвідчення є документом. Особа, яка визнана біженцем на строк до трьох років і може продовжуватися на кожний наступний рік при збереженні за місцем попереднього проживання особи обставин, які передбачені підпунктом 1, пункту 1 ст.1. Закону “Про біженців”.

Особі, яка претендує на статус біженця може бути відмовлено в реєстрації клопотання по зазначеним законом обставинами, а саме:

· у відношенні людини порушено кримінальну відповідальність;

· відсутність обставин в країні місця проживання, які дають підстави для визначення біженцем;

· Якщо особа отримала раніше обґрунтовану відмову в будь-якій державі, учасниці Конвенції 1951р. Протоколу 1967 року, якщо законодавство про визначення біженців в ньому не суперечить українському;

· У випадку прибуття з території держави, де особа могла бути втзнана біженцем;

· У випадку, коли особа залишила державу проживання не за зазначеними законом обставинами, а боїться покарання за незаконний виїзд чи здійснене правопорушення на території зазначеної держави;

· Якщо особа при вимушеному незаконному перетині кордону України не звернулася в зазначений термін із клопотанням;

· У випадку відмови повідомити дані про себе і надати інформацію про причини прибуття;

· У випадку, коли особа перебуває у шлюбі з громадянином України і має можливість отримати дозвіл на постійне проживання;

· Якщо згаданий дозвіл на постійне проживання вже отримано.

У випадку відмови особі, яка подала клопотання про визнання його біженцем протягом п’яти днів направляється до дипломатичного представництва чи консульської установи рішення про відмову, після чого протягом трьох днів даній особі направляється повідомлення про відмову із зазначенням причини відмови, порядку оскарження рішення і пояснення правового статусу особи та членів його родини на території України.

У випадку відмови особи, яка подала клопотання у пункті перетину кордону, дана особа зобов’язана залишити територію України протягом трьох днів з моменту отримання повідомлення.

Факт отримання особами, які претендують на статус біженця свідоцтва про реєстрацію клопотання є підставою для надання гарантованого законодавством мінімуму прав та пільг і покладення на них певних обов’язків:

· Право на користування послугами кваліфікованого перекладача;

· Право на одноразову грошову допомогу;

· Право на отримання їжі і медичної допомоги, на сприяння по проходженню професійної перепідготовки чи працевлаштування;

· Право на отримання інформації відносно своїх прав чи обов’язків і законодавства, яке стосується статусу біженців.

Обов’язки:

· Дотримання Конституції України, Законів, діючого законодавства країни;

· Дотримання правил проживання в центрі тимчасового розміщення і встановлених санітарно-гігієнічних норм;

· Проходження медичного огляду в обсязі, встановленому законодавством.

Якщо особа отримала статус біженця, відповідно законодавству розширюється коло його прав:

· На роботу по найму;

· На підприємницьку діяльність;

· На соціальний захист, у тому числі соціальну допомогу;

· Право влаштовувати дітей у дошкільні заклади, загальноосвітні установи.

Особа, яка отримала статус біженця має право отримати документ, який дає їй право виїздити за межі України, на добровільну репатріацію.

4. Правові розбіжності в статусах біженця і змушених переселень.

В цілому ці статуси мають багато схожих рис. Але між ними є й різниця. Перш за все це наявність громадянства України. Біженці не можуть бути громадянина ми України. Змушеними переселенцями навпаки визнаються в основному громадяни України. Цим зумовлена більш широка система пільг, передбачених для них законодавством.

Біженці, які не виступають громадянами України обмежені і в деяких політичних правах:

· Право на мирні мітинги та демонстрації;

· Право на участь в управлінні справами держави;

· Право вибирати і бути обраним в органи державної влади і органи місцевого самоуправління;

· Право на участь у референдумі, на участь у здійсненні правосуддя;

Також біженці не виконують певних обов’язків (не несуть військову службу).

5. Порядок втрати статусу біженця.

Підстави для втрати особою статусу біженця (пункт1, ст..9)

1. Особа втрачає статус біженця у випадку отримання дозволу на постійне проживання на території України, або після набуття громадянства.

2. Якщо знову добровільно використав захист держави своєї громадянської приналежності.

3. Якщо особа позбавлена громадянства, знову його добровільно набула.

4. Якщо набула громадянство іноземної держави і користується захистом держави своєї нової громадянської приналежності.

5. Якщо добровільно повернулася до держави, яку залишила.

6. Якщо не має певного громадянства і може повернутися до держави свого попереднього проживання, в зв’язку з тим, що обставини, які змусили його виїхати більше не існують.

Повідомлення про позбавлення або втрату статусу біженця вручається особі протягом трьох днів з моменту прийняття рішення. У такому випадку посвідчення біженця