підприємства, організації для прийняття рішення. Стичинський Б.С. та інші. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. – 2-ге вид., допов. та переробл. – К.: А.С.К., 2000. – с. 241.
Якщо працівник за результатами атестації визнаний та-ким, що не відповідає посаді, яку займає, власник має право його звільнити з додержанням встановленого порядку на підставі п.2 ст. 40 КЗпП не пізніше двомісячного строку зі дня атестації. Звільнення по закінченні цього строку має кваліфікуватися як проведене без правової підстави.
Майстри, начальники дільниць і цехів, об'єднань, підприємств та організацій промисловості підлягають атестації на грунтуванні постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС "Про подальше підвищення ролі майстрів, начальників дільниць та цехів, об'єднань, підприємств і організацій промисловості та про поси-лення стимулювання їх праці". Ця постанова зобов'язує керівників об'єднань, підприємств та організацій провадити атестацію назва-них працівників не рідше одного разу у два роки. Вона являється правовим грунтуванням проведення атестації й нині.
Названою постановою передбачені такі правила проведення атестації:
1)
атестаційні комісії призначаються керівниками підприємств із числа керівних працівників, висококваліфікованих спеціалістів та представників профспілкової організації;
2)
за результатами атестації приймається рішення про просу-вання на посаді, присвоєння класного звання, підвищення поса-дового окладу, встановлення надбавки, а при необхідності - про зниження посадових окладів у межах мінімального розміру, встановленого за даною посадою, чи звільнення з посади.
Детальніше порядок проведення атестації названа постанова не регламентує. На наш погляд, він може регулюватися локаль-ним нормативним актом, що може бути прийнятий на підприємстві як додаток до колективного договору чи затверд-жений власником за погодженням з профспілковим органом. Проте, у випадках, коли локальний нормативний акт, очевидно, зачіпає інтереси працівника, не виключено, що суд при вирішенні трудового спору визначає можливим застосовувати за аналогією правила про атестацію керівних інженерно-технічних працівників і інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості, бу-дівництва, сільського господарства, транспорту та зв'язку. Стичинський Б.С. та інші. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. – 2-ге вид., допов. та переробл. – К.: А.С.К., 2000. – с. 242.
Атестація бригадирів на підприємствах може провадитись на основі Типового положення про організацію підбору та ате-стації бригадирів у виробничих об'єднаннях та на підприємствах, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС.
Атестація керівних, наукових, інженерно-технічних та інших фахівців науково-дослідних установ, конструкторських, технологічних, проектних, пошукових та інших організацій на-уки, у тому числі тих, що входять до складу підприємств, а та-кож науково-дослідних підрозділів вищих навчальних закладів провадиться на підставі постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР "Про заходи з підвищення ефективності роботи наукових організацій та прискорення використання у народному госпо-дарстві досягнень науки і техніки" і Положення про порядок проведення атестації керівних, наукових, інженерних працівників і спеціалістів науково-дослідних установ, конструкторських, тех-нологічних, проектних, пошукових та інших организацій науки, затвердженого постановою ГКНТ СРСР, Держбуду СРСР та Держ-компраці СРСР. Стичинський Б.С. та інші. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. – 2-ге вид., допов. та переробл. – К.: А.С.К., 2000. – с. 243.
Названі документи передбачають затвердження переліків працівників, що підлягають атестації. Переліки затверджуються у порядку підпорядкованості міністерствами і відомствами, ака-деміями наук за погодженням з відповідними профспілковими органами. Це правило, на наш погляд, не виключає проведення атестації на основі зазначених нормативних актів в організаці-ях, що не входять до системи органів, яким надане право затверджувати названі переліки, а припускає використання переліків відповідних близьких за родом діяльності відомств.
Нормативні акти, що наведені вище, не поширюються на ате-стацію наукових працівників, посади яких включено до Пере-ліку посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науково-педагогічних працівників держав-них вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації, пере-бування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію. Ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", № 1977-ХІІ від 13 грудня 1991 р. Вони атестують-ся відповідно до Положення про атестацію наукових працівників, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України. Положення про атестацію наукових працівників, затверджене Постановою КМУ № 1475 від 13 серпня 1999 р.
Педагогічні працівники підлягають атестації відповідно до Закону "Про освіту". Дещо більш детально регулюється атестація педагогічних працівників у Законі "Про загаль-ну середню освіту". Визначається обов'язковість атестації педа-гогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів неза-лежно від підпорядкування, типів і форм власності, як правило, один раз на п'ять років. За результатами атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присво-юється кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії, спеціаліст вищої категорії) та може бути присвоєне педагогічне звання (старший учитель, учитель-методист, вихователь-методист, педагог-організатор, ме-тодист тощо). П. 4 Ст. 54 Закону України «Про освіту», та Ст. 27 Закону України «Про загальну середню освіту».
Типове положення про атестацію педагогічних працівників України затверджене наказом Міністерства освіти України. На момент прийняття Міністерством цього акта ні Закон "Про освіту", ні Положення про Міністерство освіти України не надава-ли цьому Міністерству права регулювати порядок проведення ате-стації педагогічних працівників. Таке право Міністерству освіти було дано лише Законом "Про освіту" у редакції від 23 березня 1996 року Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про освіту»». № 100/96-ВР від 23.03.96.. З урахуванням існуючого у суспільстві невисокого рівня правової культури вряд чи є підстави ставити під сумнів юридичну чинність названого Типового положення.
Відповідно до Типового положення атестації підлягають педа-гогічні працівники з вищою