у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати при звільненні названих працівників за п.1 ст.40 КЗпП Розділ 4, ст.20 п.7., ст.21, п.1. Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсь-кої катастрофи", № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 р.. Вип-лата допомоги провадиться за рахунок коштів підприємств з по-дальшою компенсацією підприємствам цих витрат за рахунок бюджету.
***
2.4.5. Стаття 47 КЗпП Стаття 47 КЗпП із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N від 29.07.81; Законом N від 20.03.91. визначає обов'язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку:
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Ця стаття покладає на власника обов'язок в останній день роботи (цей же день є днем звільнення, він же зазначається у заяві про звільнення і в трудовій книжці як день звільнення) видати працівникові належно оформлену трудову книжку.
Належне оформлення трудової книжки при звільненні озна-чає внесення запису про звільнення з зазначенням причини (підстави, формулювання) і з посиланням на закон. До цього ж розділу вноситься запис про підвищення кваліфікації осіб пра-цездатного віку (часу, тривалості і місця) за останні два роки перед звільненням, у відповідний розділ вноситься запис про нагороди і заохочення. Записи завіряються підписом керівника підприємства чи спеціально уповноваженої ним на те посадової особи і печаткою підприємства (відділу кадрів підприємства). І український, і російський тексти записів у трудовій книжці за-віряються у зазначеному порядку.
У підтвердження одержання трудової книжки працівник розписується в особистій картці і книзі обліку руху трудових книжок. Відмову працівника одержати трудову книжку і завірити своїм підписом її одержання доцільно засвідчити шляхом складання акта. У противному разі працівник може пред'явити претензії з приводу несвоєчасної видачі (невидачі) трудової книжки.
Якщо в останній день роботи працівник на роботі відсутній, власник чи уповноважений ним орган направляє йому поштове повідомлення (доцільно рекомендованим листом, а краще - з повідомленням про вручення) про необхідність одержати трудо-ву книжку.
Пересилати трудову книжку поштою допускається тільки при наявності письмового погодження працівника. Якщо трудова книжка своєчасно працівником не одержана, то вона зберігаєть-ся у відділі кадрів підприємства протягом двох років, окремо від трудових книжок працівників. По закінченні цього строку тру-дові книжки, не запитані звільненими працівниками, зберігають-ся в архіві підприємства протягом 50 років, а по закінченні цього строку знищуються у встановленому порядку.
Відповідно до наказів Міністерства статистики України Накази Міністерства Статистики України № 253 від 09.10.95. і № 277 від 27.10.95. введені в дію типові форми первинного обліку, у тому числі типова форма наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту). Але використання такої форми не завжди уявляється можливим. Річ у тому, що зазначена типо-ва форма не дає змоги детально викласти обставини, які стали підставою для звільнення. Зазначення ж у наказі про звільнення таких обставин є необхідним, оскільки суд не вправі визнати звільнення законним, виходячи з обставин, з якими власник не пов'язує звільнення П. 18. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.99.. Відсутність у наказі посилання на об-ставини, що стали підставою для звільнення, суттєво утруднює для власника доведення того, з якими саме обставинами він пов'язував звільнення. Водночас сама по собі відсутність у наказі про звільнення посилання на обставини, з якими власник пов'я-зує звільнення, не являється підставою для поновлення на роботі, і суд має вияснити обставини, з якими пов'язувалось звільнення, навіть якщо вони не відображені у наказі (п. 63 Правових по-зицій щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ. Розділ XIV. Трудове право). Стичинський Б.С. та інші. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. – 2-ге вид., допов. та переробл. – К.: А.С.К., 2000. – с. 296.
У разі звільнення з роботи за ініціативою власника він зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію нака-зу про звільнення з роботи. Але невидача працівникові копії наказу сама по собі не може бути підставою для поновлення на роботі чи стягнення середнього заробітку за період від звільнен-ня до працевлаштування чи до видачі копії наказу. В разі неви-дачі працівникові копії наказу про звільнення на прохання пра-цівника суд вимагатиме копію наказу у власника.
***
2.4.6. Строки розрахунку при звільненні вказано у статті 116 КЗпП:
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працю-вав, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше на-ступного дня після пред'явлення звільненим працівником ви-моги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівнику має бути повністю виданий розрахунок по заробітній платі: має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, відпускні за невикористані дні відпустки.
При нарахуванні суми, належної