ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДЕРЖАВНУ СИСТЕМУ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, ЇЇ МЕТУ І ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ.

Робота з стандартизації в Україні регламентується Декретом Кабінету міністрів та комплексом стандартів державної системи стандартизації, перші стандарти якого введені в дію 01.10.93р. наказом Держкабінету України від 29.07.93р.

Державна система стандартизації в Україні визначає мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації.

Основною метою стандартизації є:

— реалізація єдиної технічної політики у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;

— захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки продукції, процесів, послуг для життя, здоров'я та майна громадян, охорони навколишнього середовища;

— забезпечення взаємозамінності та сумісності продукції, її уніфікації;

— забезпечення якості продукції, виходячи з досягнень науки і техніки, потреб населення і народного господарства;

— раціональне використання всіх видів ресурсів, підвищення технічно-економічних показників виробництва;

— безпека народногосподарських об'єктів з урахуванням ризику виникнення природних і технічних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

— створення нормативної бази функціонування систем стандартизації, управління якістю та сертифікації продукції, проведення державної політики у сфері ресурсозаощадження, розроблення і виконання державних соціально-економічних і науково-технічних програм;

— усунення технічних та термінологічних перешкод для створення конкурентноздатної продукції та її виходу на світовий ринок;

— впровадження та використання сучасних виробничих та інформаційних технологій;

— сприяння забезпеченню обороноздатності мобілізаційної готовності країни;

Основні принципи стандартизації є:

· врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності і ефективності технологічних процесів для виробника, вигоди та безпеки для споживача та держави в цілому;

· гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжнародними, регіональними і в разі необхідності, національними стандартами інших країн;

· забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства;

· участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробник, виробник, споживач, орган державної виконавчої влади тощо);

· взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів;

· придатність нормативних документів для сертифікації продукції;

· відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт з стандартизації з урахуванням вимог чинного законодавства;

· Відповідальність комплексів (систем) стандартів складу та взаємозв'язок об'єктів стандартизації для повної галузі, раціональність, несуперечність та обґрунтованість вимог стандартів, можливість їх перевірки;

· застосування інформаційних систем і технологій у галузі стандартизації.

Об'єкти стандартизації

Об'єктами державної стандартизації є:

а) об'єкти організаційно-методичні та загально-технічні, в тому числі:

— організація проведення робіт з стандартизації;

— термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;

— класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації;

— системи та методи забезпечення якості та контролю якості (вимірювань, аналізу), методи випробувань;

— метрологічне забезпечення (норми, правила, вимоги, організація робіт);

— вимоги техніки безпеки, гігієни праці, економіки, технічної естетики;

— системи технічної та іншої документації загального використання, єдина технічна мова;

— системи величин та одиниць;

— типорозмірні ряди і типові конструкції виробів загально-машинобудівного застосування;

— інформаційні технології, включаючи програмні та технічні засоби інформаційних систем загального призначення;

— достовірно довідкові дані про властивості речовин та матеріалів;

б) продукція міжгалузевого призначення та широкого вжитку;

в) складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення, в т.ч. банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього природного середовища, вимоги до вживаних природних ресурсів, оборона тощо;

г) об'єкти державних соціально-економічних та державних науково-технічних програм.

КАТЕГОРІЇ НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ З СТАНДАРТИЗАЦІЇ.

Нормативні документи з стандартизації розподіляються за такими категоріями:

— державні стандарти України – ДСТУ;

— галузеві –ГСТУ;

— стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України – СТТУ;

— технічні умови – ТУУ;

— стандарти підприємств –СТП.

Державні стандарти України розробляються на:

· Організаційно-методичні та загально-технічні об'єкти; а саме: організація проведення робіт із стандартизації, науково-технічна термінологія, класифікація і кодування технічно-економічної та соціальної інформації, технічна документація, інформаційні технології, організація робіт з метрології, достовірні довідкові дані про властивості матеріалів і речовин;

· вироби загально-машинобудівного застосування;

· складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення;

· продукцію міжгалузевого призначення;

· продукцію для населення та народного господарства;

· методи випробувань.

Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги.

До обов'язкових належать:

— вимоги, що стосуються безпечності продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісності і взаємозамінності, охорони навколишнього природного середовища, і вимоги до методів випробувань цих показників;

— вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні норми і правила;

— метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;

— положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації або застосування продукції.

Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному використанню на всій території України.

Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо:

— це передбачено чинними актами законодавства;

— ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

— виробником (постачальником) продукції документально заявлено про відповідність продукції цим стандартам.

Державні стандарти затверджує Держстандарт України, а стандарти в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів – Мінбудархітектури України.

Державні стандарти та зміни до них підлягають державній реєстрації в Держстандарті України і публікуються українською мовою з автентичним текстом російською мовою.

До Державних стандартів України прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформацій.

Як державні стандарти України також використовують державні стандарти колишнього Союзу (міждержавні стандарти), передбачені угодою про проведення країнами СНД погодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації.

Республіканські стандарти УРСР застосовуються як державні до їх заміни чи скасування.

Галузеві стандарти розробляють на продукцію за відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних