Держкомкордон України очолює голова - командуючий Прикордонними військами України, який відповідно до Закону України "Про Прикордонні війська України" затверджується Президентом України.

Голові Комітету - командуючому Прикордонними військами України надається право добровільного призову громадян України на дійсну військову службу у Прикордонних військах України, присвоєння першого офіцерського звання і військових звань до полковника включно, звільнення особового складу військ з дійсної військової служби, утримання поза штатом чисельності, у тому числі військовослужбовців, за рахунок одержуваних від позабюджетної діяльності Комітету коштів.

Для погодженого вирішення питань, пов'язаних з охороною державного кордону України та її економічної зони, у Держкомкордоні України утворюється колегія у складі голови Комітету - командуючого Прикордонними військами України, його заступників за посадою, а також інших керівних працівників Комітету.

Члени колегії Комітету затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням голови Комітету - командуючого Прикордонними військами України. Засідання колегії проводяться за необхідністю, але не рідше двох разів на квартал. Рішення колегії приймаються більшістю присутніх на засіданні членів колегії і проводяться в життя, як правило, наказами голови Комітету.

3) Управління закордонними справами

Стаття 18 Конституції України зазначає, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права.

Державне управління закордонними справами - це діяльність органів держави, спрямована на проведення зовнішньої політики України.

Правовими засадами, що визначають основи зовнішньої політики, повноваження і задачі державних органів України, є: Декларацію про державний суверенітет України від 16 червня 1990 р., Акт про незалежність України від 24 серпня 1991 р., Конституцію України, Заява про без'ядерний статус України від 24 жовтня 1991 р., Основні напрямки зовнішньої політики України й ін.

Визначення основ зовнішньої політики України віднесено до повноважень Верховної Ради України. Відповідно до основних напрямків зовнішньої політики України Українська держава реалізує зовнішню політику на таких засадах:—

держава здійснює відкриту зовнішню політику, прагне до співробітництва з усіма зацікавленими партнерами, уникаючи залежності від окремих держав чи груп держав; —

держава розбудовує свої двосторонні та багатосторонні відносини з іншими державами та міжнародними організаціями на основі принципів добровільності, взаємоповаги, рівноправності, взаємовигоди, невтручання у внутрішні справи; —

держава не є ворогом жодної держави, засуджує війну як знаряддя національної політики та ін. (див. Основні напрямки зовнішньої політики України).

До повноважень Верховної Ради України в зовнішньополітичній діяльності відносяться також: заслуховування щорічних і позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє положення України; оголошення по представленню Президента України стану війни і висновок світу, схвалення рішень Президента України про використання Збройних Сил України й інших військових формувань у випадку збройної агресії проти України; надання у встановлений законом термін згоди на обов'язковість міжнародних договорів України і денонсація міжнародних договорів України й ін.

Президент України виступає гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави. Як глава держави він представляє Україну в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори й укладає міжнародні договори України; приймає рішення про визнання іноземних держав; призначає і звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав; здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Важливу роль у здійснені зовнішньої політики України грає Кабінет Міністрів України, що забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, реалізує внутрішню і зовнішню політику держави.

З метою підвищення ефективності, цілеспрямованості і погодженості в проведенні зовнішньої політики України координація діяльності міністерств, інших органів виконавчої влади й установ у сфері зовнішніх зносин покладається на Міністерство закордонних справ України.

Центральним органом державної виконавчої влади у сфері зовнішньополітичної діяльності України є Міністерство закордонних справ України (МЗС).Воно забезпечує у межах своїх повноважень проведення зовнішньої політики України і здійснює координацію діяльності всіх учасників зовнішньополітичних зв’язків.

Завдання МЗС:

1.Участь у реалізації державного суверенітету України у сфері зовнішньополітичної діяльності , сприянню піднесенню міжнародного авторитету держави .

2. Забезпечення в межах своїх повноважень проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України з метою всебічного розвитку політичних, економічних , гуманітарних , наукових та ін. звязків із зарубіжними країнами.

3. Розробка і участь у здійснені концепції розвитку зовнішньополітичної діяльності держави.

4. Захист прав та інтересів України, її фізичних і юридичних осіб за кордоном.

5. Аналіз зовнішньополітичної діяльності України , розробка і здійснення комплексу заходів , спрямованих на підвищення ефективності зовнішньополітичних зв’язків України (надання організаційно-методичної та інформаційної допомоги учасникам зовнішньополітичних відносин.

6. Організація координація та фінансування роботи представництв України за кордоном, а також сприяння діяльності представництв іноземних держав на території України.

У процесі своєї діяльності МЗС України:

1. Розробляє та подає КМУ пропозиції про вирішення стратегічних питань зовнішньополітичних відносин, реалізацію пріоритетних напрямків співробітництва з іншими державами.

2.Забезпечує створення сприятливих зовнішньополітичних умов для встановлення і розвитку відносин між Україною та іншими державами на двосторонньому , регіональному та глобальному рівнях.

3.Забезпечує участь України у підготовці міжнародних договорів з іншими країнами і міжнародними організаціями та подає КМУ пропозиції про підписання, ратифікацію, схвалення міжнародних договорів або приєднання до них.

4.Бере участь у роботі міжнародних організацій, органів міжурядових комісій та комітетів, конференцій , конгресів, симпозіумів і нарад з питань міжнародної політики, приймає іноземні делегації для обговорення