Однієї з особливостей [] юстиції є багатооб’єктність у цій області управління. До об'єктів юстиції відносяться судові установи, нотаріальні контори, органи реєстрації актів громадського стану, судово-експертні установи й адвокатура. Усі вони мають різне правове положення, розрізняються своїм призначенням і характером компетенції.

Інша особливість юстиції обумовлена попередньої і полягає в розмаїтості форм і методів управління, що застосовуються органами юстиції.

Так, у відношенні державних нотаріальних органів і органів реєстрації актів громадського стану застосовується метод управління; у відношенні судів - метод керівництва шляхом організаційного і матеріального забезпечення судів, з дотриманням принципу незалежності суддів і підпорядкування їх тільки закону; у відношенні органів адвокатури - метод регулювання. У цілому ж керуючий вплив органів управління юстицією носить рекомендаційний характер і зводиться в основному до рішення організаційних питань, оскільки більшість об'єктів у цій сфері є самостійними і незалежними у своїй практичній діяльності.

Правову основу в діяльності органів юстиції становлять: Конституція, Закони: "Про нотаріат", "Про органи реєстрації актів громадянського стану", "Про державну виконавчу службу" укази Президента: "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів виконавчої влади", "Про службу громадянства та реєстрації фізичних осіб", постанови КМУ: "Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів державної влади, органів господарського управління, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер", "Про затвердження Положення про Вищу кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України", "Про утворення в системі органів Міністерства юстиції України служби громадянства та реєстрації фізичних осіб", Положення про Головне управління юстиції Мінюсту України в АРК, обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції, Положення про районний, міський, районний в містах відділ державної виконавчої служби та ін. (див. рекомендовану літературу).

Система органів управління в сфері юстиції закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1998р. "Про систему органів юстиції". Її складають:

– Міністерство юстиції України;

– Головне управління юстиції в АРК;

– обласні, Київське і Севастопольське міські управління юстиції;

– районні, районні в містах управління юстиції, міські (міст обласного значення) управління юстиції.

Для здійснення покладених завдань Міністерство може утворювати підпорядковані йому підприємства і організації.

До структури органів юстиції входять органи нотаріату, реєстрації актів громадського стану, державна виконавча служба, служба громадянства та реєстрації фізичних осіб, науково-дослідні інститути судових експертиз.

Міністерство юстиції України (далі - Мінюст України) відповідно до Положення про нього, затвердженим Указом Президента України від 30 грудня 1997 р. (зі змінами і доповненнями від 15 вересня 1998 р., 31 липня 2000 р., 17 лютого 2003р.), є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної правової політики і державної політики з питань громадянства, міжнаціональних і еміграційних відносин, керує дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан та розвиток. Мін’юст України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України. Міністерство у встановленому порядку в межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана ВРУ.

Основними завданнями Мінюсту України є:

– забезпечення реалізації державної правової політики;

– підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи, сприяння розвитку правової науки;

– забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у визначеній сфері;

– підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його систематизація, розроблення проектів нормативно-правових актів та міжнародних договорів України з правових питань, проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, державна реєстрація нормативно-правових актів, ведення Єдиного державного реєстру таких актів;

– планування за пропозиціями інших центральних органів виконавчої влади законопроектної роботи та роботи з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, координація нормотворчої діяльності центральних органів виконавчої влади та контроль за здійсненням такої діяльності;

– організація виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів України, робота з кадрами, експертне забезпечення правосуддя організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів громадянського стану;

– розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду; здійснення міжнародно-правового співробітництва.

Мінюст України відповідно до покладених на нього завдань здійснює наступні функції:

Мін’юст України відповідно до покладених на нього завдань:

1. забезпечує реалізацію державної правової політики, готує пропозиції щодо проведення правової реформи;

2. готує разом з відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, науковими установами проекти концепцій напрямів розвитку законодавства та їх наукове обґрунтування з урахуванням світового досвіду;

3. розробляє за дорученням президента України, Кабінету міністрів України та власної ініціативи проекти законів та інших нормативно-правових актів, що стосується прав і свобод людини , відносин між громадянином і державною владою і т.д.

4. здійснює правову експертиз щодо відповідності Конституції та законам України, вимогам нормопроектної техніки проектів законів, інших актів законодавства, що подаються на розгляд ВРУ, президента України, КМУ, а також нормативно-правових актів ВР АРК;

5. готує зауваження і пропозиції до прийнятих ВР законів України при підготовці їх на підпис Президентові України

6. координує роботу з проведення судової реформи;

7. вносить Президентові України пропозиції з питань мережі місцевих судів і кількості в них суддів;

8. забезпечує добір та підготовку кандидатів у судді, готує за рекомендаціями відповідних кваліфікаційних комісій суддів матеріали для

призначення та обрання суддів, голів судів і т.д.

9. забезпечує ведення судової статистики;

10. здійснює легалізацію всеукраїнських об’єднань громадян і міжнародних громадських організацій, реєструє всеукраїнські і міжнародні благодійні організації. Філії, відділення;

11. організовує роботу установ нотаріату, перевіряє їх діяльність;

12.