Студентам, які навчаються у вищих навчальних закладах, незалежно від форм власності, а також у вищих і середніх духовних навчальних закладах, відстрочка від призову на строкову військову службу один раз на період навчання. Особи, відраховані за неуспішність і недисциплінованість, втрачають зазначене право на відстрочку.

Відстрочка від призову надається призовникам з вищою освітою – вчителям, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, на весь період їх роботи за фахом за умови повного завантаження на займаній посаді, а також медичним працівникам на період їх роботи в сільській місцевості за фахом за умови повного завантаження на займаній посаді.

Відстрочка від призову у зв’язку з депутатською діяльністю та діяльністю як сільських, селищних і міських голів надається призовникам з числа депутатів і голів на строк виконання ними цих повноважень.

Відстрочка від призову також надається:

а) призовникам, які в установленому порядку переселилися з районів стихійного лиха, – на строк не більше двох років з моменту переселення;

б) у разі ведення призовниками самостійно або спільно з батьками селянського (фермерського) господарства – на строк не більше трьох років з моменту отримання для цієї діяльності земельної ділянки;

в) призовникам, які є священнослужителями і займають посаду в одній із зареєстрованих у встановленому порядку релігійних конфесій, – на час роботи священнослужителя;

г) в інших випадках, не передбачених цим Законом.

Призовники, яким надано відстрочку, зобов’язані щорічно до 1 жовтня подавати у військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки, а також особи які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову і які не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, мають бути призвані під час здійснення чергового призову (ст. 17, 18 Закону „Про загальний військовий обов’язок і військову службу”).

Важлива проблема. яку доводиться вирішувати призовним комісіям, – це звільнення від призову на військову службу. Згідно з військовим законодавством, від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються призовники:

а) визнанні за станом здоров’я непридатними до військової служби в мирний час;

б) не призвані на строкову військову службу чи альтернативну (невійськову) службу до досягнення 25-річного віку;

в) які мають духовний сан і штатну посаду і одній із зареєстрованих релігійних конфесій;

г) які постійно проживають за кордоном, якщо вони не мають постійного місця проживання в Україні;

д) батьки, рідні брати, сестри яких загинули чи померли або стали інвалідами під час проходження військової служби;

е) які пройшли військову службу в інших державах;

є) які закінчили курс навчання в навчальних закладах органів внутрішніх справ Служби безпеки України, інших військових формуваннях.

Військова служба за контрактом.

Комплектування Збройних Сил за контрактом (добровільно) – один із важливих принципів їх будівництва і поступового переходу до професійної армії. На військову службу у добровільному порядку приймаються особи, які відповідають відповідним вимогам військової служби, зокрема:

а) військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які прослужили за призовом не менше одного року і мають відповідну професійну підготовку за фахом – на військову службу солдатів, матросів, сержантів і старшин за контрактом;

б) жінки віком від 19 до 30 років – на військову службу на посадах рядового, сержантського і старшинського складу;

в) військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які прослужили на строковій службі не менше року, військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу;

г) громадяни віком від 17 до 21 року, в тому числі ті, котрі досягли 17-річного віку в рік зарахування на навчання, а також військовослужбовці та військовозобов’язані віком від 18 до 23 років, які не мають військових звань офіцерського складу і виявили бажання вчитися у військово-навчальних закладах – на військову службу курсантів військово-навчальних закладів;

д) курсанти військово-навчальних закладів і офіцери запасу – на військову службу офіцерського складу.

е) офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, та жінки віком до 30 років, яким присвоєне військове звання офіцерського складу – на військову службу офіцерського складу.

Альтернативна служба.

Порядок проходження альтернативної (невоєнної) служби урегульований Законом України від 12 грудня 1991 р. "Про альтернативну (невоєнної) службі" Відомості Верховної Ради, 1992, N 15, ст.188 (у редакції від 18 лютого 1999 р.).

Право на альтернативну (невійськову) службу, як вид виконання загального військового обов’язку, мають при наявності істинних релігійних переконань громадяни України, які належать до діючих згідно із законодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та службу у Збройних Силах. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 1992 р. № 360 затверджено перелік діючих в Україні релігійних організацій (конфесій), віровчення яких не дозволяє користування зброєю та службу у збройних силах.

Альтернативну службу громадяни проходять на державних підприємствах, в установах та організаціях соціального забезпечення, охорони здоров’я і навколишнього середовища, а також у сфері комунального, сільського господарства тощо. Перелік галузей господарства і підприємства визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк альтернативної служби становить 27 місяців, а для осіб, які мають повну вищу освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра – 18 місяців. Час перебування громадян на альтернативній службі зараховується до їх загального трудового стажу.

Керівник (власник) підприємства, куди направлено громадянина для проходження