Висновок.

Надвідомчість повноважень органів міжгалузевого управління проявляється в тому, що акт, видані в межах її компетенції, є обов’язковими для всіх органів державного управління та органів місцевого самоврядування, не підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій. Органи міжгалузевого управління несуть відповідальність за стан і розвиток дорученої їм сфери (кола питань) управління. Сфера міжгалузевого управління відображається в найменуванні цих органів: Антимонопольний комітет України, Державна податкова адміністрація і т.под.

Методам управління, які використовуються органами міжгалузевої позавідомчої компетенції, притаманні погоджене прийняття рішень, координація дій відповідних органів в управлінні при виконанні загальнодержавних чи міжгалузевих завдань.

Важливе значення має усунення неузгодженості в діях органів виконавчої влади на всіх рівнях протидії, а бажано – і попередження таких негативних явищ, як інфляція, надмірне майнове розшарування населення, скорочення виробництва, нерівномірність розвитку окремих регіонів. Особливо гострою є проблема розбудови економічних зв’язків з країнами СНД в умовах переходу до ринкових відносин.

Список використаної літератури.

Законодавчі і нормативні акти органів державної влади.

1. Конституція України

2. Кодекс про адміністративні правопорушення

3. Закон України “Про державну статистику в Україні”

4. Закон України “Про міліцію”

5. Закон України “Про Рахункову палату Верховної Ради України”

6. Закон України “Про державну податкову службу”

7. Положення про Міністерство внутрішніх справ України

8. Положення про Державний комітет статистики України

9. Положення про Харківське обласне управління статистики

Навчальні посібники і монографічні видання.

1. Павловский Р.С. „Административное право”, – К.: 1986

2. Колпаков В.К. „Адміністративне право України”, – К.: 1999

3. Коваль Л.В. „Адміністративне право України”, – К.: 1996

4. Клименко Г.Б. „Адміністративне право”, – Харків: 2000

5. Ківалов С.В., Біла Л.P. „Адміністративне право України” (Навчально-методичний посібник),– Одеса: 2002.

6. Гончарук С.Т. „Адміністративне право України”, – К.: 2001

7. Васильев А.С. „Административное право Украины”, – Харьков: 2002

8. Битяк Ю.П., В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др. „Административное право Украины” – Харьков: 2003

9. Авер'янов В.Б. „Державне управління в Україні” (Навчальний посібник), – К.: 1999

Література для порівняльного аналізу.

1. Алехин А.П. „Административное право Российской Федерации”, –М.: 1997

2. Бахрах Д.Н. „Административное право”, – М.: 2002

3. Овсянко Д.М. „Административное право”, – М.: 1997

4. Попов В.И., Студеникин М.С. „Административное право”, –М.:1988

5. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права. В 3 т. Т. I: История. Наука. Предмет. Нормы. Субъекты. — М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА— ИНФРА М), 2002.

6. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс: полный курс.- М.: 2001.