виникає питання про мету, хоча вона може бути і не включена до конструктивних ознак складу.
4. Запобігання адміністративним правопорушенням.
Адміністративно-попереджувальні заходи.
Адміністративно-попереджувальні заходи мають строго цільовий профілактичної характер і спрямовані на запобігання створення протиправних і інших, що представляють суспільну небезпеку, ситуацій." Підставою для застосування адміністративно-попереджувальних мір є не правопорушення, а настання особливих установлених законодавством умов.
Особливості адміністративно-попереджувальних заходів:
- Адміністративно-попереджувальні заходи є засобом охорони суспільного порядку і безпеки .
-Адміністративно-попереджувальні заходи застосовуються з метою попередити можливість здійснення правопорушення .
- вони не зв'язані із здійсненням адміністративного правопорушення, тобто правопорушення ще не зроблене, а примусові механізми у ставленні фізичних і юридичних осіб уже функціонують (застосовуються);
- Адміністративно-попереджувальні заходи передують застосуванню інших мір.–
примусовий характер даних заходів складається в реалізації владних і однобічних дій, що не узгоджуються із протилежною стороною. Проте, остання зобов'язана виконати запропоноване їм з боку уповноважених органів (посадових осіб), виконати необхідні в даній ситуації дії або утриматися від їхнього здійснення; –
адміністративно-попереджувальні заходи закріплені в законодавчому й іншому нормативному актах, що передбачають обов'язкові дії або відомі заборони, що встановлюють, і обмеження погрозою застосування адміністративних санкцій за їхнє невиконання. Здійснюють такі дії і встановлюють заборони в рамках наданих їм повноважень міліція, державні інспекції, інші наглядові органи.
До адміністративно-попереджувальних заходи відносять:
1) адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі;
2) введення карантину;
3) перевірка документів і адміністративний огляд (при забезпеченні паспортного режиму, у водіїв автотранспортних засобів, у погран-зоні й ін.);
4) знищення недоброякісних продуктів харчування;
5) обмеження права водокористування;
6) огляд речей, багажу, особистий огляд (митний огляд, а також пасажирів і багажу в аеропортах, огляд предметів що проносяться на підприємствах харчової, легкої, радіоелектронної промисловості і т. д). Огляд здійснюється органами воєнізованої, позавідомчої охорони, митними органами, органами.;
7) заборона (обмеження) дорожнього руху як один із засобів забезпечення суспільної безпеки ;
8) тимчасове відсторонення від роботи громадян, що є носіями збудників інфекційних хвороб і здатних бути джерелами їхнього поширення в зв'язку з особливостями виконуваної роботи;
9) зупинку транспортних засобів працівниками ДАІ і перевірку ними документів у водіїв на право користування і керування транспортними засобами, а також документів на перевезені вантажів; перевірку знань водіями правил дорожнього руху;
10) госпіталізацію інфекційних хворих. Уповноважені посадові особи можуть приймати рішення про обов'язкову госпіталізацію інфекційних хворих і громадян з підозрою на інфекційне захворювання, що представляють небезпеку для навколишніх;
11) ухвалення рішення про проведення профілактичних щеплень населенню або окремим групам громадян за епідеміологічними показниками, а також рішення про проведення лабораторного обстеження і медичного спостереження за громадянами, що контактували із хворими інфекційними захворюваннями;
12) проведення огляду керуючих транспортними засобами водіїв на стан сп'яніння;
13) виселення мешканців по санкції прокурора з будинків, що погрожують обвалом;
14) вилучення співробітниками міліції вогнепальної зброї в осіб, що зловживають спиртними напоями або психічно хворих, з наступним винесенням ухвали адміністративною комісією про їх вилучення.
Адміністративно-попереджувальні заходи виступають у виді адміністративних обмежень (наприклад, уведення карантину при епідеміях і епізоотіях і т.д.) чи у виді визначених адміністративних дій у відношенні тієї чи іншої категорії організацій і осіб (наприклад огляд).
Характерні риси особистого огляду й огляд речей . Він проводиться уповноваженим на те посадовою особою ( ОВД, митниці ,і т.д.) як правило в присутності двох понятих однієї і тієї ж статі з особою, що підлягає огляду.
Зупинимося більш докладно за таким запобіжним заходом як нагляд за особами, що звільнилися з місць позбавлення волі. Ця міра покладена на Органи Внутрішніх Справ (ОВС), міліцію, що регламентується Законом України „Про міліцію” від 20.12.1990р. (ст. 11 зазначає права міліції)
Контроль здійснюється з метою спостереження за поводженням осіб раніше засуджених і здійснення на них необхідного виховного впливу з метою попередження здійснення ними нових правопорушень .
Порядок здійснення адміністративного нагляду встановлений Законом України від 01.12.94 p. «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі». У цьому Законі приводиться перелік осіб, до яких може бути застосований адміністративний нагляд.
Адміністративний нагляд може застосуються у відношенні наступних осіб:–
особливо небезпечні рецидивісти;–
засуджених за тяжкі злочини;–
засуджених два і більш рази ,або умовно достроково звільнених і знову скоївших злочин, якщо їхня поведінка свідчить про завзяте небажання встати на шлях виправлення;
– якщо після звільнення особа систематично порушує суспільний порядок.
Терміни адміністративного нагляду можуть бути встановлені на термін від шести місяців до одного року, а за певних умов може бути продовжений ОВД із повідомлення прокурора на термін шість місяців щораз.
Адміністративний нагляд пов'язаний з обмеженням адміністративного статусу піднаглядних осіб і покладання на них визначених обов'язків .
- піднаглядні особи зобов'язані прибути в органи внутрішніх справ у зазначений термін і час;
- повідомляти про зміни місця проживання, роботи і т.д.
Особливі обмеження:
- заборона відходу з будинку у визначений час;
- заборона перебування у визначених місцях;
- заборона виїзду по особистих справах за межі міста;
- обов'язок прибути в органи внутрішніх справ.
Постанова про встановлення адміністративного нагляду вручається піднаглядній особі під розпис .
Підстави припинення адміністративного нагляду.
- по закінченні терміну;
- достроково;
- у випадку погашення чи зняття судимості.
Про припинення адміністративного нагляду виноситься спеціальна постанова.
Отже, міри адміністративного попередження є різновидом адміністративно-примусових засобів впливу. Їхньою головною особливістю є чітко виражений профілактичний характер, що дозволяє використовувати ці міри для попередження правопорушень, забезпечення суспільної безпеки в специфічних умовах, коли інтересам суспільства створюється загроза, у той же час, заходи адміністративного попередження застосовуються при відсутності правопорушень, в особливих чи надзвичайних обставинах. Реальних правопорушень при цьому нема, але