проблемы.— Л., 1973.— С.28. .
Схематично всю послідовність адміністративних, управлінських відносин можна розбити на, по-перше, сукупність заходів для ухвалення правового рішення (видання закону, норми права, акта управління), по-друге, комплекс заходів для реалізації норми права в ординарному порядку, по-третє, комплекс правових заходів для примусової реалізації правової норми. При цьому третій етап для правового методу регулювання суспільних відносин представляється основним, тому що без необхідності примусу, суспільні відносини можуть регулюватися й іншими методами: мораллю, внутріорганізаційними нормами.
Прийняття правової норми | Виконання правової норми | Примус до виконання правової норми | Дозвіл суперечки про право
Процедура | Процедура | Провадження | Процес
Провадження у справах про адміністративні правопорушення — це частина адміністративного процесу. Спробуємо дати його дефініцію.
Адміністративно-юрисдикційне провадження – нормативно встановлений порядок і форми здійснення юридичних дій по розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також юридичні форми результатів відповідних процесуальних дій.
Бахрах Д.М. зазначає, що основними елементами процесуальної форми є групи норм, що регулюють:*
мету провадження;*
принципи провадження;*
коло його учасників, їх права й обов'язки;*
систему чинених дій, їхню послідовність, стадії провадження;*
терміни здійснення дій;*
види й умови використання доказів;*
підвідомчість справ, владних дій;*
зміст і порядок оформлення процесуальних документів;*
види, розміри і порядок застосування примусових заходів;*
порядок відшкодування процесуальних витрат.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення — вид адміністративно-юрисдикційного провадження, що має специфічну процедуру розгляду справ по накладенню адміністративних стягнень.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення — це системне утворення, комплекс взаємозалежних процесуальних дій, що:
1.
Утворюють визначену сукупність процесуальних правовідносин, що відрізняються предметною характеристикою і взаємозв'язком з відповідними матеріальними правовідносинами.
2.
Викликають потреби встановлення, доведення, а також обґрунтування всіх обставин і фактичних даних розглянутої юридичної справи.
3.
Обумовлюють необхідність закріплення, офіційного оформлення отриманих процесуальних результатів у відповідних актах, документах.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення і провадження у справах, що виникає з адміністративно-правових відносин, найтіснішим образом між собою взаємозалежні. Для справ, що виникають з адміністративно-правових відносин, притаманна наявність адміністративної суперечки про право, підвідомчої судам, коли:
-
виникає з адміністративних, фінансових чи інших владовідношень і дуже тісно зв'язаний із взаємообумовленими чи правовими відносинами;
-
хоча б один з його учасників повинний мати владні повноваження;
-
зацікавлена особа має право на вибір звернення або до суду, або до вищестоящого в порядку підпорядкування адміністративному органу, але іноді безрезультативність звертання у вищий орган є обов'язковим елементом (передумовою) для звернення в судові інстанції;
-
найважливішою метою, що має самостійне значення, є визнання незаконним акта (дії) адміністративного органа (посадової особи);
-
прийняте судове рішення може бути значиме для невизначеного кола осіб, зацікавлених у здійсненні даного суб'єктивного публічного права, і, нарешті, адміністративний позов розглядатися повинний спеціальним адміністративним судом. Підставою для порушення розгляду адміністративних суперечок загальним судом за правилами особливої позовної процедури, але в рамках цивільного судочинства, є скарга, а для арбітражних судів позов;
-
прийняття самостійного рішення по адміністративній справі завжди буде для суду обмежено визначеними межами. Так, якщо суд установить, що штраф накладений без обліку ваги зробленої провини, особистості винного, його майнового положення, і сума його занижена, він не має право змінити ситуацію «до гіршого».
Риси провадження у справах про адміністративні правопорушення.
1.
Дане провадження виникає в зв'язку зі здійсненням адміністративного делікту (проступку).
2.
Коло суб'єктів, уповноважених здійснювати дане адміністративно-юрисдикційне провадження, дуже широке, але їхній перелік чітко визначений законами України, з урахуванням підвідомчості їхня довільна заміна неприпустима.
3.
Тільки за допомогою даного провадження застосовуються адміністративні стягнення.
4.
Специфіка процедури провадження породжена: оперативністю, економічністю, активністю правозастосовуючих органів, простотою, дуже короткими термінами, що узагалі притаманні природі адміністративно-процесуальної діяльності.
5.
Специфічні акти, що супроводжують кожну стадію даного провадження: протокол є підставою для порушення справи, постанова про накладення стягнення – результат розгляду, рішення приймається після завершення стадії оскарження.
6.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення мають потребу в єдиному правовому регулюванні на державному рівні усіх без винятку суб'єктів адміністративної відповідальності.
7.
Передбачаються широкі права особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, але недостатньо регулюється право на захист потерпілого.
Право на захист реалізується наданням особі, притягнутої до відповідальності, необхідних правових можливостей для доведення своєї невинності, обставин, що пом'якшують його проступок, що виключають провадження. Деліквент користається широкими правами на всіх стадіях провадження. Згідно ст. 268 КпАП він може знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при
розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого
фахівця у галузі права, який за законом має право на надання
правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи,
виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо
не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову
по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається
в присутності особи, яка притягається до адміністративної
відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути
розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її
сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не
надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Коли говорять про право на захист, насамперед мають на увазі особу, яку притягають до відповідальності. Але не можна забувати, що в процесі можуть брати участь і інші громадяни, безпосередньо зацікавлені у справедливому вирішенні справи. Це потерпілий. Він теж вправі активно захищати свої інтереси, і для цього він може заявляти клопотання, подавати скарги і т.д.
Однієї з найважливіших основ права на захист є презумпція добропорядності громадянина і її юридичний варіант — презумпція невинності. Вона складається в тім, що індивідуальний суб'єкт, притягуваний до адміністративної відповідальності, вважається невинним доти, поки інше