постанови в справі про адміністративне правопорушення урегульований у ст. 288 КпАП. Постанови адміністративної комісії, комісії з боротьби з пияцтвом оскаржуються у виконком відповідної ради чи в місцевий (районний, міський) суд; рішення виконавчого органа селищної, сільської ради – у виконавчий орган районного, міського, районної в місті ради чи в місцевий (районний, міський) суд; постанова іншого органа (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу — у вищий орган (вищестоящій посадовій особі) чи в суд; постанова про накладення іншого адміністративного стягнення — у вищий орган (вищестоящій посадовій особі), після чого скарга може бути подана в місцевий (районний, міський) суд. Рішення суду у всіх приведених випадках є остаточним і оскарженню не підлягає.
Правом перегляду наділений: вищий орган (посадова особа); суд, орган (посадова особа), що прийняла постанову. А процесуальними підставами можуть бути:*
скарга особи, у відношенні якої винесена постанова;*
скарга потерпілого;*
протест прокурора;*
розсуд вищого органа (голови вищестоящого суду);*
розсуд органа, що прийняв постанову.
Іншими словами, стадія перегляду може початися за скаргою громадянина і з ініціативи органа, що здійснює контроль за законністю, а також автора постанови.
Для оскарження постанови по деяких категоріях справ про адміністративні правопорушення шлях оскарження постанови визначається в залежності від виду накладеного адміністративного стягнення (попередження, позбавлення спеціального права, наданого громадянину) встановлений двоступеневий (инстанційний) порядок – скарга спочатку підлягає розгляду вищим органом (вищестоящою посадовою особою) стосовно органа (посадової особи), який виніс постанову, і тільки після цього може бути розглянутий у суді. Може бути оскаржене будь-яка постанова, у тому числі в частині накладення основного чи додаткового стягнення, а також і постанова про припинення провадження в справі про адміністративне правопорушення по передбаченим законом обставинам. Правоохоронні органи стикаються з ускладненнями при розгляді скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення. Це пов'язується з тим, що адміністративно-процесуальні норми, що регламентують порядок здійснення провадження на цій стадії, нечисленні і багато в чому не забезпечують правильний розгляд скарг і протестів.
Розгляд скарг на постанову у справах про адміністративні правопорушення в органах, повноважних виконувати такі дії, здійснюються в два етапи. Перший етап містить у собі підготовчі дії: перевірку підвідомчості скарги чи протесту; вивчення справи і перевірку наявності в справі документів, зазначених в описі; витребування необхідних документів і прилучення їх до матеріалів справи; попередню бесіду з заявником (при необхідності цього); визначення часу і місця розгляду скарги; повідомлення учасників розгляду в справі (особи, у відношенні якої винесена постанова, що потерпіла чи їхніх законних представників, прокурора, представника органу, який виніс постанову). Дотримання процедурно-процесуальних правил необхідно дотримуватися і при безпосередньому розгляді скарги (протесту).
Схему ведення процесу розгляду скарги (протесту) можна представити в такий спосіб:
1.
оголошення справи, що підлягає розгляду;
2.
оголошення складу колегіального органу (представлення посадової особи), що розглядає справу;
3.
роз'яснення учасникам їхніх прав і обов'язків;
4.
розгляд питання про можливість розгляду справи у відсутності кого-небудь з осіб, що нез'явилися;
5.
дозвіл клопотань (якщо вони заявлені);
6.
доповідь справи чи змісту скарги (протесту прокурора);
7.
виступ учасників розгляду по скарзі;
8.
виступ адвоката;
9.
виступ прокурора з висновком чи у підтримку протесту;
10.
закрита нарада колегіального органу чи винесення постанови посадовою особою;
11.
оголошення прийнятого рішення, роз'яснення його змісту і порядку можливого подальшого провадження в справі в адміністративному або в судовому порядку.
Існує кілька варіантів оскарження, закріплених у законі.
Перший варіант - альтернативний. Будь-яка постанова колегіального органа, а також одноособова постанова посадової особи про накладення штрафу може бути оскаржено громадянином у вищий орган (посадовій особі) чи в суд. Який канал оскарження обрати - адміністративний чи судовий – вирішує громадянин.
Другий варіант - послідовний, східчастий, тобто закон надає право оскаржити постанову спочатку в один орган, а потім в іншій. Скарга на одноособову постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення (крім штрафу) подається громадянином у вищий орган, вищестоящій посадовій особі, після одержання відповіді вона може бути подана в суд.
Третій варіант - винятковий: скарга подається в адміністративному порядку, тобто тільки у вищий орган, вищестоящій посадовій особі.
Четвертий варіант стосується постанов суддів. За загальним правилом вони не підлягають оскарженню.
При розгляді скарг на постанову у справах про адміністративні правопорушення треба з'ясувати наступне: чи досить для прийняття обґрунтованого і правильного рішення в матеріалах справи даних; чи не міститься в діях притягнутого до адміністративної відповідальності особи ознак злочину; які слід ужити заходів по усуненню причин і умов, що сприяють здійсненню правопорушення. При перевірці правильності оскарженої постанови в справі про адміністративне правопорушення правомочні органи (посадові особи) вправі вийти і за межі скарги. Іншими словами, при розгляді скарг і протестів справа перевіряється в повному обсязі, як в оскарженій (опротестованої) частини, так і в не оскарженій. Орган (посадова особа), що розглядає скаргу чи протест на постанову в справі про адміністративне правопорушення, правомочний змінити юридичну кваліфікацію провини і застосувати адміністративне стягнення відповідно до належної статті КпАП. Однак така перекваліфікація можлива тільки у випадках, якщо це не зв'язано з посиленням накладеного стягнення (при розгляді скарги особи, притягнутої до адміністративної відповідальності), і якщо це не веде до зміни підвідомчості розгляду справи і скарги. При зміні юридичної кваліфікації адміністративного правопорушення, що веде зміну підвідомчості розгляду справи і скарги, постанова в справі скасовується, і справа спрямовується компетентному органу (посадовій особі) на нове розслідування.
Вищий орган (посадова особа), суд, переглядаючи постанову, приймає одне з наступних рішень:
а) залишає постанова без зміни, а скаргу чи протест без задоволення;
б) скасовує постанова