безпеки в місцевостях, і ін. У семиденний термін розглядаються справи про порушення, зв'язаних з використанням газу, експлуатацією газовикористовувальних установок без обліку витрати газу; непідготовленістю до роботи резервного паливного господарства.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанова в справі. Постанова виконавчого органа селищної, сільської ради в справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Зміст постанови і його форма урегульовані в ст. 283 Коап. Вона повинна містити: найменування органа (посадової особи), що виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, у відношенні якої розглядається справа; виклад обставин, установлених при розгляді справи; вказівка на нормативний акт, що передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте в справі рішення.
Якщо при рішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення адміністративними комісіями, виконавчими органами селищних, сільських рад, районними (міськими) судами (суддями) одночасно зважується питання про відшкодування винним майнового збитку, то в постанові в справі вказуються розмір збитку, що підлягає стягненню, порядок і термін його відшкодування.
Постанова в справі повинне містити рішення питання про вилучені речі і документи (якщо таке вилучення проводилося), а також вказівка про порядок і термін його оскарження.
Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, що є присутніми на засіданні, підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення посадові особи, крім КпАП і інших нормативних актів загального характеру, керуються також положенням про органи, представниками яких вони є (наприклад, Положенням про адміністративні комісії й ін.). Своє рішення вони оформляють шляхом винесення постанови чи роблять запис про міру стягнення на протоколі про адміністративне правопорушення. Таке право надане, наприклад, начальнику райвідділу міліції чи його заступнику.
Після розгляду справи орган (посадова особа) виносить у відповідності зі ст. 284 КпАП одну з наступних постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 241 КпАП; 3) про припинення справи.
Постанова про припинення справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд товариського суду, комісії з боротьби з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі чи організації їхніх структурних підрозділах, громадській організації чи трудового колективу або передачі їхньому прокурору, органу досудового слідства, а також при наявності обставин, передбачених ст. 247 КпАП .
До цих обставин відносяться: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою до моменту здійснення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, що скоїла протиправну дія чи бездіяльність; 4) здійснення дії особою в стані крайньої необхідності чи необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, що встановлює адміністративну відповідальність; 7) збіг до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення термінів, передбачених ст. 38 КпАП (двох місяців із дня здійснення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — двох місяців із дня його виявлення); 8) наявність за тим же фактом у відношенні особи, притягуваної до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органа (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення чи невідміненого рішення товариського суду органом (посадовою особою), що має право накладати адміністративне стягнення по даній справі чи невідміненої постанови про припинення справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи; 9) смерть особи, у відношенні якого було почате провадження в справі.
Якщо ж була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, то вона зявляється негайно по закінченні розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку чи висилається особі, у відношенні якого вона винесена. Копія постанови в той же термін вручається чи висилається потерпілому на його прохання. У випадку, якщо вона висилається, про це робиться відповідна відмітка в справі.
Оголошенням постанови в справі про адміністративне правопорушення закінчується стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення в деяких випадках обов'язково доводиться до відомості громадськості. Ці випадки передбачені в ст. 286 Коап.
Оскарження й опротестування постанов у справах про адміністративні правопорушення
На цій стадії є такі етапи:
1)
оскарження, опротестування постанови;
2)
перевірка законності постанови;
3)
винесення рішення;
4)
реалізація рішення.
Важливою гарантією законності й обґрунтованості застосування адміністративних стягнень є існування стадії перегляду постанов. Під переглядом розуміється розгляд справ органами, на які покладений контроль за законністю постанов. Така стадія передбачена у всіх юрисдикційних провадженнях (процесах).
Перегляд – це новий розгляд справи суб'єктом, наділеним правом скасувати, змінити чи залишити раніше прийнятий акт без змін. Перегляд варто відрізняти від повторного розгляду справи, що проводиться в тих випадках, коли прийнята раніше постанова скасована і справа направлена на новий розгляд. У першому випадку діє постанова в справі, законність і обґрунтованість якого перевіряється. В другому випадку стара постанова скасована й у справі необхідно прийняти нову постанову.
Стадія перегляду є факультативною, необов'язковою. Лише невелика кількість справ розглядається в порядку контролю, але вже сам факт існування такої можливості має велике превентивне значення, дисциплінує тих, кому доручено застосовувати адміністративні стягнення. Перегляд постанов як самостійна стадія, побудована на основі сполучення волі оскарження й опротестування постанов з обов'язком компетентних органів розглянути їх, дозволяє на основі однакового тлумачення і застосування закону виправляти й усувати допущені помилки.
Гарантією дотримання законності є також право вищих органів виконавчої влади, незалежно від наявності скарги, протесту прокурора, скасовувати чи змінювати постанови. Таким правом наділений і голова вищестоящого суду. Справу розглядає перша інстанція, а переглядає друга. При перегляді діє таке правило: друга інстанція не вправі збільшити стягнення.
Порядок оскарження