із згаданих форм власності, що не допускає привілейованого положення державної власності і власності общин стосовно приватної власності громадян і юридичних осіб. У цих умовах набуває особливого значення послідовна реалізація в законо-давстві про земельну реформу конституційних приписів про те, що право власності усіх власників має однаковий законний зміст і захист.
Закон Чехословаччини «Про регулювання майнових відносин сто-совно землі й іншої сільськогосподарської діяльності» від 21 травня 1991 р. відмовився від традиційних для соціалізму форм земельної власності і послідовно провів принцип відновлення і оновлення права приватної власності на землю. Цей принцип обумовив неоліберальний варіант трансформації сільського господарства Чехії і Словаччини в ринкову систему на основі внутрішньої приватизації сільськогоспо-дарських угідь виробничих фондів між членами СГВК і реприватизації конфіскованих у повоєнний період земель.
Право на реституцію землі мають громадяни, що мешкають постій-но на території Чехії і Словаччини і володіли цією землею. Реституція в Чехії носить широкомасштабний характер як щодо складу повернен-ня майна, так і щодо розширення часових меж. Земельна і майнова ре-ституція здійснюється безкоштовно і переважно в натурі.
У результаті такого перерозподілу земель земельна реформа дозво-лила створити на базі реформованих сільськогосподарських коопера-тивів великі високоефективні і конкурентноспроможні кооперативи нового типу з загальною площею до 1,4 тис. га. Переважна частина та-ких земель закріплена за кооперативами — добровільними об'єднання-ми приватних земельних «гасників, яким гарантоване право вільного вступу і виходу з кооперативу із земельним і майновим паєм.
Чеський і словацький шлях формування ринкової земельної еко-номіки можна характеризувати як тривалий процес поетапних пере-творень, хід якому був даний Законом «Про землю» 1991 р., що заклав правові основи для внутрішньої приватизації сільськогосподарських земель і виробничих фондів усередині сільськогосподарських коопера-тивів. Внутрішня приватизація землі за змістом зазначеного Закону оз-начає відновлення права власності членів сільськогосподарських ви-робничих кооперативів на земельні ділянки, що були передані ними в користування сільськогосподарському кооперативу. У зв'язку з цим передбачається поновлення виплат по земельному паю. З досвіду ФРН і Австрії планується ввести виплати в розмірі 1—2 % державної ціни землі за кожний гектар внесеної в кооперативне користування землі.
Впритул до ідеї трансформації земельного устрою, заснованого колись на постулатах націоналізації землі, одержавленні сільськогос-подарського кооперативного сектора, підійшло земельне законодавст-во Болгарії першої половини 90-х років. Його головна стратегія полягає в тому, щоб забезпечити вільний вихід кооперованих селян із колек-тивних і державних господарств, повернути землю її попереднім влас-никам або їх спадкоємцям.
Оцінюючи нову Конституцію Болгарії як найважливіше джерело земельного права, треба насамперед відзначити його послідовну спря-мованість на формування ринкової економіки, заохочення ділової іні-ціативи, здорової конкуренції. А це означає відмову від ряду тради-ційних уявлень, відповідно до яких право земельної власності абсолют-не, а влада власника на належну йому земельну ділянку безмежна. На основі нового підходу до визначення поняття права власності болгар-ський законодавець формулює конституційне правило про те, що пра-во власності не може здійснюватися на шкоду суспільному інтересу. У зв'язку з цим надзвичайно важливі конституційні норми, що спрямо-вані на те, щоб не припустити монополізації господарської діяльності, нелояльної конкуренції, порушень прав споживачів.
Після прийняття нової редакції Конституції в Болгарії чітко про-явилася тенденція до корінних перетворень земельних відносин і зміни соціально-економічної структури сільського господарства, пов'язана з відродженням кооперативної власності і формуванням приватнопід-приємницького сектора на основі сучасного ринково-орієнтованого правового механізму, що забезпечує правовий захист кооперативних і селянських господарств від втручання державних органів у їх госпо-дарську діяльність. Відбитком цієї тенденції став Закон «Про власність і користування сільськогосподарськими землями» (далі — Закон «Про землю»), прийнятий Великими Народними Зборами Болгарії 22 травня 1991 р.
У силу традицій Болгарська соціалістична партія при підготовці й обговоренні проекту Закону «Про землю» стояла на тій точці зору, що земля повинна належати на праві власності тим особам, хто бажає її об-робляти й ефективно використовувати. Сучасний законодавець прий-няв іншу концепцію земельної реформи, закладену в Програмі Болгар-ського земельного народного союзу. У цій Програмі центральне місце займає ідея повернення землі її попереднім власникам або їх спадкоєм-цям, свободи виходу кооперованих селян із колективних господарств. З цим пов'язане відновлення прав власників на землю, внесену в ТКЗГ (трудове колективне земельне господарство) і ДЗГ (державне земельне господарство), а також на землю, незаконно вилучену після прийняття Закону «Про трудову земельну власність» 1946 р. З введенням удію За-кону «Про землю» 1991 р. підставами відновлення прав попередніх власників можуть бути визнані також вимоги осіб, що передали доб-ровільно на безплатних засадах землю в ТКЗГ або державі.
При відновленні права власності приймається до уваги кількість і якість землі, що належала колись власникові. У тих районах країни, де оброблюваної землі стало менше в результаті промислового будівницт-ва й інших видів діяльності, вводиться відповідний коефіцієнт редукції. За бажанням власника, що відмовився одержати земельну ділянку, дер-жава виплачує йому грошову компенсацію в порядку, що встанов-люється Урядом Болгарії.
Сучасна болгарська держава, яка в принципі схильна до ідеї прива-тизації і роздержавлення, прийняла приватизаційні програми щодо сільського господарства, які передбачають участь у приватизації землі попередніх власників і їхніх спадкоємців, а також малоземельних і без-земельних громадян, що бажають одержати землю. Практична реаліза-ція програми приватизації землі здійснюється на основі постанови Ра-ди Міністрів Болгарії від 25 квітня 1991 р., якою затверджені Правила застосування Закону «Про землю». У них містяться норми переважно процесуального характеру, якими закріплюється детальна процедура розгляду земельним відомством вимог колишніх власників про віднов-лення їх прав на земельні ділянки.
Чинне земельне законодавство, скориговане