4.3 Парламенський контроль

Важливе місце в діяльності Верховної Ради України, як і парламентів інших країн, посідає парламентський контроль. Контрольна діяльність парламенту досить ба-гатогранна. Якщо установча (державотворча) діяльність, за чинною Конституцією, значною мірою відійшла від Верховної Ради до Президента як глави держави, особ-ливо щодо формування органів виконавчої влади, то традиційна її функція — функція парламентського кон-тролю не лише залишилась, а й певною мірою збагати-лася.

Основними напрямами контрольної діяльності Вер-ховної Ради є:

1) контроль за діяльністю Кабінету Міністрів Ук-раїни;

2) парламентський контроль за додержанням кон-ституційних прав і свобод людини й громадянина та їх захист;

3) бюджетно-фінансовий контроль;

4) прийняття Верховною Радою рішення про на-правлення запиту до Президента України;

5) запит народного депутата України на сесії Вер-ховної Ради;

6) парламентський контроль за діяльністю органів прокуратури;

7) здійснення парламентського контролю з окремих питань безпосередньо або через тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії.

Одним із пріоритетних напрямів парламентського контролю є контроль за діяльністю Кабінету Міністрів, який підконтрольний та підзвітний Верховній Раді. Це зумовлено функціями і повноваженнями Кабінету Міні-стрів як вищого органу у системі органів виконавчої влади. Відповідно до ст. 116 Конституції Кабінет Мі-ністрів забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої та зов-нішньої політики держави, виконання Конституції і за-конів України, актів Президента України.

Основною формою парламентського контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України є розгляд й зас-луховування звітів Кабінету Міністрів про свою діяль-ність.

Одними з найважливіших напрямів діяльності Вер-ховної Ради по здійсненню парламентського контролю є бюджетно-фінансовий контроль і контроль за додер-жанням конституційних прав та свобод людини й гро-мадянина. Відповідно до ст. 9 Конституції контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради здійснює Рахункова палата.

Парламентський контроль за додержанням консти-туційних прав і свобод людини й громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Однією з основних традиційних форм парламент-ського контролю є запити — парламентські та депу-татські- Зокрема, відповідно до Конституції України (ст, 85) Верховна Рада може прийняти рішення про на-правлення запиту до Президента на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комітету Верхов-ної Ради України, попередньо підтриману не менш як третиною конституційного складу Верховної Ради.

Народний депутат України має право на сесії Вер-ховної Ради звернутися із запитом до органів Верховної Ради, Кабінету Міністрів, керівників інших органів дер-жавної влади та органів місцевого самоврядування, а та-кож до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від під-порядкування і форм власності. При цьому керівники органів державної влади та органів місцевого самовряду-вання, підприємств, установ і організацій зобов'язані повідомити народного депутата України про результати розгляду його заяви (ст. 86 Конституції).

Поряд із законодавчою, установчою та контрольною функціями, як головними функціями парламенту. Вер-ховна Рада України, як і парламенти багатьох країн, здійснює й чимало інших функцій. Це насамперед функції, аналогічні функціям держави, зокрема, з числа об'єктних функцій, тобто тих, що опосередковують зміст діяльності держави.

Оскільки ці функції держави здійснюють насамперед органи державної влади, в тому числі законодавчої, то, природньо, всім цим органам державної влади або при-наймні їх переважній більшості властиві функції, ана-логічні основним об'єктивним функціям держави.

Зокрема, Верховна Рада як орган законодавчої влади здійснює серед внутрішніх функцій: політичну, еко-номічну, соціальну, культурну та екологічну функції, а серед зовнішніх — оборонну, зовнішньополітичну, зов-нішньоекономічну та інші зовнішні функції.

Не всі з цих функцій і відповідних повноважень Вер-ховної Ради закріплено в Конституції і законах України достатньо системно, але в цілому вони мають норма-тивно-правове закріплення, насамперед конституційне.

Про політичну функцію Верховної Ради свідчать, зо-крема, такі її повноваження, передбачені Конституцією України, як: 1) визначення засад внутрішньої і зов-нішньої політики; 2) заслуховування щорічних та поза-чергових послань Президента про внутрішнє й зовнішнє становище України; 3) розгляд і прийняття рішення що-до схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів (ст. 85 Конституції) тощо.

Про наявність у Верховної Ради економічної, соці-альної, культурної та інших відповідних внутрішніх функцій свідчать такі її повноваження, як: 1) затверд-ження загальнодержавних програм економічного, науко-во-технічного, соціального, національно-культурного розвитку і довкілля; 2) затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають прива-тизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності; 3) прийняття відповідних за-конів, зокрема, про правовий режим власності; правові засади й гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; з основ со-ціального захисту, про форми й види пенсійного за-безпечення; засади регулювання праці й зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьків-ства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я, екологічної безпеки (ст. 85 Конституції).

Про зовнішні функції Верховної Ради свідчать такі її повноваження, як надання Верховною Радою у встанов-лений законом строк згоди на обов'язковість міжнарод-них договорів України та денонсацію міжнародних дого-ворів України; затвердження протягом двох днів з мо-менту звернення Президента України указів про запро-вадження воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію; оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації; схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, на-правлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів Збройних Сил ін-ших держав на територію України.

Підтвердженням наявності у Верховної Ради відпо-відних зовнішніх функцій є її законодавчі повноваження щодо засад зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; щодо основ національної безпеки, організації Збройних Сил України; щодо пра-вового режиму воєнного і