5. Основні форми діяльності Верховної Ради України

У становленні парламентаризму майже кожної краї-ни одним із найскладніших, найтриваліших і найважчих є встановлення певної системи, порядку в роботі її пар-ламенту. Це зумовлено багатьма факторами: змістом і формами його роботи, складом та структурою, статусом й навіть особистими рисами парламентаріїв тощо.

Першочергове значення у встановленні порядку ро-боти парламенту має його нормативно-правове визна-чення. Порядок роботи Верховної Ради, а також її орга-нів та посадових осіб визначається Конституцією, Регла-ментом Верховної Ради, а надалі Законом про Регламент Верховної Ради, законами України про комітети Вер-ховної Ради, про статус народного депутата, іншими за-конодавчими актами. Відповідно до цих правових актів основними організаційними (організаційно-правовими) формами роботи Верховної Ради є її сесії і засідання.

Верховна Рада, зазначається у чинній Конституції, працює сесійно (ст. 82). Сесії Верховної Ради України поділяються на чергові й позачергові. Чергові сесії Вер-ховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. У зв'язку з такою конститу-ційною визначеністю початку роботи парламенту чергові сесії не скликаються.

Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням по-рядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від кон-ституційного складу Верховної Ради або на вимогу Пре-зидента. У разі запровадження воєнного чи надзвичай-ного стану в Україні Верховна Рада збирається у дво-денний строк без скликання (ст. 83 Конституції).

У разі закінчення строку повноважень Верховної Ра-ди під час воєнного чи надзвичайного стану її повнова-ження тривають до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

Проекти законів, постанов та інші документи поши-рюються серед депутатів під час їх реєстрації.

Порядок денний чергової сесії Верховної Ради за-тверджується на кожну чергову сесію. Цей документ включає, як правило, два розділи: у першому — питан-ня, повністю підготовлені для включення до розгляду на пленарних засіданнях; другий — питання, підготовку і доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, тимчасовим комісіям чи відповідним органам або особам.

Рішення про зміну чи включення питань із за-твердженого в цілому порядку денного сесії приймається не менш як 2/3 голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради. У разі, коли із зазначеного пи-тання є пропозиція погоджувальної ради депутатських фракцій, груп, рішення щодо неї приймається без обго-ворення більшістю голосів депутатів від конституційного складу.

Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто загальні, і засідання її органів (комітетів тощо).

Засідання Верховної Ради відбуваються, як правило, відкрито. Закрите засідання відбувається за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (ст, 84 Конституції). Основним видом засідань і тим са-мим пріоритетною організаційною формою їх роботи є пленарні засідання.

Відповідно до Конституції (ст. 84) рішення Верхов-ної Ради приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування.

Список використаної літератури:

Конституційне право України /Під ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 1998

Конституційне право України /за ред. док. юр. наук проф. В. Ф. Погорілка. – Київ: Наук. думка, 1999

Правознавство / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 1998