вивчити фактори цих відхилень, розподілити їх на керовані та некеровані з точки зору менеджменту, визначити втрати, до яких привели некеровані фактори впливу. Визначення величини організаційного резерву можна спростити завдяки проведенню оцінки діяльності в галузі, що аналізується. Вона здійснюється за відхиленнями, які залежать від рівня управління. Залежне відхилення (Вз) визначається за формулою:
де Вп - відхилення показника за умов попередньої оцінки діяльності;
BHЗ- незалежне від певного рівня управління відхилення показника.
До потенційних резервів (Рпотенц) відносять можливе поліпшення показників до рівня, який відтворює найкращий рівень діяльності підприємства. Розрахунок його проводять за формулами впливу факторів на узагальнений показник. Максимально залучити цей резерв неможливо. Але слід підкреслити, що він є базою для розрахунку потужності робіт в аналізованій діяльності, яку , оцінюють згідно з узагальненим показником.
До перспективних резервів (Рперсп) відносять можливе поліпшення показників до рівня, який відповідає всебічному впровадженню науково-технічного прогресу у виробництво. Розрахунок цього резерву проводять згідно з формулами впливу проміжних та похідних показників на узагальнений показник, а величина його залежить від спрямування та темпів упровадження наукових розробок у виробничий процес.
І, врешті-решт, на основі остаточної оцінки діяльності підприємства в певній галузі, впливу факторів на аналізований показник, вияву резервів формулюються проблеми, що потребують невідкладного вирішення для підвищення ефективності діяльності підприємства. Сформулювавши проблеми, необхідно опрацювати рекомендації, що сприятимуть поліпшенню ситуації.
Наведену вище методику здійснення аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства розглянемо на конкретному прикладі.
Приклад 2. Необхідно вивчити особливості зовнішньоекономічної діяльності лакофарбного заводу. Основний напрямок діяльності підприємства: виготовлення лаків, фарб, розчинників, оліф для виробничих і технічних потреб. Експортується в Росію, Білорусь, Польщу, Чехію, Болгарію 50% готової продукції. Сировина для виготовлення продукції багатономенклатурна, 80% її ввозять в Україну ззовні, переважно з Росії (лакова основа НЦ 218, сольвент, охра, пігмент зелений, етилцелозольв), але деякі компоненти, зокрема фталоцеанін, - з Німеччини. На основі відповідних показників слід оцінити ефективність здійснюваної зовнішньоекономічної діяльності за IV квартал 2001 року та 2000 року.
Припускається можливість надання комерційного кредиту за IV квартал 2000 року та IV квартал 2001 року на 90 днів при експортуванні продукції: оплата здійснюється в кінці кожного періоду, який складає 22 календарні дні, причому, протягом першого періоду заборгованість покривається на 40%, протягом другого - на 30%, протягом третього - на 20% і протягом останнього - на 10%. Відсоток за кредит становить 1% від суми заборгованості за кожний період відстрочки платежів. Загальна оцінка ефективності зовнішньоекономічних операцій здійснюється на основі квартальних звітів діяльності протягом IV кварталу 2000 та 2001 років. Чому саме цей період обрано для аналізу?
По-перше, на базі неодноразових маркетингових досліджень було виявлено, що саме на літній період припадає більша частка ремонтних робіт як у виробничій, так і в побутовій галузях. Саме такій особливості відповідає призначення продукції лакофарбного заводу, тобто реалізація продукції в цей період максимальна порівняно з іншими періодами. Це економічний фактор.
По-друге, нормативно-правова база протягом 2000-2001 років щодо здійснення зовнішньоекономічних операцій не змінилась суттєво. У здійсненні експортно-імпортних операцій, які обговорені умовами задачі, працівники служби зовнішньоекономічних зв'язків використовували такі правові акти: Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, зі змінами і доповненнями; Закон України від 25.06.1991 року №1251-XII «Про систему оподаткування» у редакції від 18.02.1997 року № 77/97-ВР, зі змінами і доповненнями; Закон України від 23.12.1998 року №351-XIV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності»; Закон України від 16.11.1995 року № 432/95-ВР «Про деякі питання оподаткування підакцизних товарів», зі змінами і доповненнями; Закон України від 16.04.1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», зі змінами і доповненнями; Інструкцію про порядок здійснення контролю й отримання ліцензій за експортними, імпортними, лізинговими операціями, затверджену постановою Правління НБУ від 24.03.2000 року № 136, зі змінами; Митний кодекс України від 12.12.1991 року № 1970-ХІІ, зі змінами і доповненнями; Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 06.09.2001 року №201 тощо. Такі передумови відносять до зовнішніх відносно підприємства (нормативно-правових) факторів впливу.
Для розгляду моделі необхідно вирахувати проміжні показники за формулами 3.3.16-3.3.25 і заповнити таблицю 3.3.4.
Факторна модель має чотири рівні, що пояснюється чітко окресленою спрямованістю зовнішньоекономічної діяльності на експортно-імпортні торговельні операції, а також багатономенклатурними витратами на їх здійснення.
Перед тим, як почати факторний аналіз зовнішньоекономічної діяльності, треба визначитися з умовами комерційного кредиту і в деталях розглянути, наскільки вигідно підприємству реалізувати товар з відстрочкою платежу; тобто розглянути, як впливає коефіцієнт кредитного впливу на збутову (маркетингову) політику підприємства (табл. 3.3.5).
Розрахунок коефіцієнта кредитного впливу дозволив з економічної точки зору обгрунтувати зіставлення оплати угод з наданням комерційного кредиту з оплатою готівкою. У розглянутому прикладі kKв > 1. Це означає, що слід надати перевагу здійсненню експортної угоди із наданням комерційного кредиту. Логічно це підтверджується специфікою товару, який виробляє підприємство: його швидким оберненням і еластичним попитом на нього.