внесеними згідно із
Законом N 2787-XII ( 2787-12 ) від 17.11.92 )
( Підпункт "є" пункту 3 статті 1 виключено на підставі Закону
N 2787-XII ( 2787-12 ) від 17.11.92 )
ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають
в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням
діяльності посольств і місій.
4. Законодавством України можуть передбачатися й інші
категорії зайнятого населення.
Стаття 2. Безробітні
Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного
віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших
передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній
службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні
приступити до підходящої роботи. ( Частина перша статті 2 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2787-XII ( 2787-12 ) від
17.11.92, в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від
21.11.97 )
У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може
бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити
свою кваліфікацію.
Не можуть бути визнані безробітними громадяни:
а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були
вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці,
реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства,
установи і організації або скороченням чисельності (штату);
б) які вперше шукають роботу і не мають професії
(спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у
разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від
оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру, яка не
потребує професійної підготовки; ( Підпункт "б" частини третьої
статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 665/97-ВР
( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )
в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з
моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають
роботу; ( Підпункт "в" частини третьої статті 2 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від
21.11.97 )
г) які мають право на пенсію відповідно до законодавства
України.
( Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2787-XII
( 2787-12 ) від 17.11.92 )
У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання
громадянам статусу безробітних приймається державною службою
зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після
реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що
шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні
паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка,
документа про освіту або документів, які їх замінюють. ( Статтю 2
доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 665/97-ВР
( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку
громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою
зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України. ( Частина
статті 2 в редакції Законів N 2787-XII ( 2787-12 ) від 17.11.92,
N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )
Стаття 3. Основні принципи державної політики
зайнятості населення
Державна політика України зайнятості населення базується на
таких принципах:
забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від
походження, соціального і майнового стану, расової та національної
належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до
релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності
відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням
особистих інтересів і суспільних потреб;
сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню
безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку
підприємництва;
координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами
економічної і соціальної політики на основі державної та
регіональних програм зайнятості;
співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок)
підприємців, власників підприємств, установ, організацій або
уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного
управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням
заходів щодо забезпечення зайнятості населення;
міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості
населення, включаючи працю громадян України за кордоном та
іноземних громадян в Україні.
Стаття 4. Державні гарантії права на вибір професії та виду
діяльності
( Назва статті 4 в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від
21.11.97 )
1. Держава гарантує працездатному населенню у працездатному
віці в Україні:
а) добровільність праці, вибір або зміну професії та виду
діяльності; ( Підпункт "а" пункту 1 статті 4 в редакції Закону
N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )
б) захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і
незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи;
в) безплатне сприяння у підборі підходящої роботи і
працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної
підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб, всіма
доступними засобами, включаючи професійну орієнтацію і
перепідготовку;
г) компенсацію матеріальних витрат у зв'язку з направленням
на роботу в іншу місцевість;
д) виплату вихідної допомоги працівникам, які втратили
постійну роботу на підприємствах, в установах і організаціях, у
випадках і на умовах, передбачених чинним законодавством;
( Підпункт "д" пункту 1 статті 4 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )
е) безплатне навчання безробітних нових професій,
перепідготовку в навчальних закладах або в системі державної
служби зайнятості з виплатою матеріальної допомоги;
є) виплату безробітним в установленому порядку допомоги по
безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної
допомоги членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших
видів допомоги; ( Підпункт "є" пункту 1 статті 4 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від
21.11.97 )
ж) включення періоду перепідготовки та навчання нових
професій, участі в оплачуваних громадських роботах, одержання
допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по безробіттю до
загального трудового стажу, а також до безперервного трудового
стажу; ( Підпункт "ж" пункту 1 статті 4 в редакції Закону
N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )
з) надання роботи за фахом на період не менше трьох років
молодим спеціалістам - випускникам державних навчальних закладів
держави, раніше заявлених підприємствами, установами,
організаціями.
2. Державні органи забезпечують публікацію статистичних даних
та інформаційних матеріалів про