направленням державної служби зайнятості підходящою вважається

робота як за новою, так і за попередньою професією (спеціальністю)

за останнім місцем роботи.

( Пункт 2 статті 7 в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від

21.11.97 )

3. За рішенням місцевих державних адміністрацій, виконавчих

органів відповідних рад може встановлюватись транспортна

доступність та інші критерії підходящої роботи, які посилюють

соціальний захист населення.

Розділ II

ПРАВО ГРОМАДЯН НА ЗАЙНЯТІСТЬ

Стаття 8. Право громадян на працевлаштування

Громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця

роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації,

індивідуального селянського (фермерського) господарства і до

іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби

зайнятості.

Іноземці та особи без громадянства, крім найнятих відповідно

до угоди про розподіл продукції, які прибули в Україну на

визначений термін, одержують право на трудову діяльність лише за

наявності в них дозволу на працевлаштування, виданого державною

службою зайнятості України, якщо інше не передбачено міжнародними

договорами України. Працевлаштування в Україні іноземців, найнятих

інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними

угодою про розподіл продукції, здійснюється без отримання дозволу

на працевлаштування. ( Частина друга статті 8 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 1807-III ( 1807-14 ) від

08.06.2000 )

У разі використання праці іноземців або осіб без громадянства

без дозволу державної служби зайнятості України з підприємств,

установ і організацій, незалежно від форм власності, державна

служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у

п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів

громадян. Ці кошти спрямовуються до державного фонду сприяння

зайнятості населення.

Порядок і умови укладення трудового договору визначаються

законодавством України про працю.

( Стаття 8 в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від

21.11.97 )

Стаття 9. Право громадян на професійну консультацію,

підготовку, перепідготовку і одержання

інформації у сфері зайнятості

Громадяни, які звернулися до державної служби зайнятості як

особи, що шукають роботу, мають право на безплатну професійну

орієнтацію, консультацію, підготовку, перепідготовку, одержання

відповідної інформації з метою вибору виду діяльності, професії,

місця роботи, режиму праці.

Стаття 10. Право громадян на професійну

діяльність за кордоном

Громадяни мають право займатися трудовою діяльністю у період

тимчасового перебування за кордоном, якщо вона не суперечить

чинному законодавству України і країни перебування. ( Частина

перша статті 10 в редакції Закону N 2787-XII ( 2787-12 ) від

17.11.92 )

Інтереси громадян України, які тимчасово працюють за

кордоном, захищаються угодами, що укладаються між Україною та

іншими державами.

Стаття 11. Право громадян на соціальний

захист у сфері зайнятості

Громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості

згідно із законодавством України про зайнятість.

Особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають

право на одержання допомоги по безробіттю.

Стаття 12. Право оскарження дій працівників

служби зайнятості

Громадяни мають право оскаржити дії працівників державної

служби зайнятості до відповідного за підпорядкуванням органу цієї

служби або до суду в порядку, встановленому законодавством.

( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2787-XII

( 2787-12 ) від 17.11.92 )

Розділ III

РЕГУЛЮВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Стаття 13. Регулювання зайнятості

1. З метою створення умов для повного здійснення громадянами

права на працю держава передбачає: ( Абзац перший пункту 1 статті

13 в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )

заходи інвестиційної та податкової політики, спрямовані на

раціональне розміщення продуктивних сил, підвищення мобільності

трудящих, створення нових технологій, заохочення підприємництва,

створення малих підприємств і застосування гнучких режимів праці

та праці вдома, інші заходи, які сприяють збереженню і розвитку

системи робочих місць;

забезпечення прав і інтересів працівників, створення

сприятливих умов на виробництві, вдосконалення законодавства про

зайнятість населення і працю;

проведення аналітичних та наукових досліджень структури

економіки і прогнозування наступних змін якості й розподілу

робочої сили;

регулювання зовнішньоекономічної діяльності в частині

залучення і використання іноземної робочої сили в Україні на

основі квотування і ліцензування;

сприяння в разі необхідності створенню додаткових робочих

місць підприємствами, установами і організаціями всіх форм

власності, а також поліпшенню умов праці у суспільному

виробництві;

організацію професійної орієнтації. ( Пункт 1 статті 13

доповнено абзацом згідно із Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від

21.11.97 )

2. На території України запроваджується збір статистичної

інформації та адміністративних даних, які відображають стан ринку

праці та становище в сфері зайнятості населення. ( Пункт 2 статті

13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3047-III ( 3047-14 )

від 07.02.2002 )

Стаття 14. Державна і територіальні програми

зайнятості населення

1. З метою сприяння зайнятості населення, задоволення потреб

громадян у праці Кабінетом Міністрів України і місцевими

державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування

розробляються річні та довгострокові державна і територіальні

програми зайнятості населення.

2. Державна і територіальні програми зайнятості населення

спрямовані на:

а) сприяння розвиткові на структурній перебудові економіки,

створенню умов для направлення вивільнуваних працівників у першу

чергу на рентабельні виробництва і в пріоритетні галузі народного

господарства;

б) запобігання розвиткові безробіття і його скорочення шляхом

підвищення економічної заінтересованості підприємств і організацій

у створенні додаткових робочих місць, переважно з гнучкими формами

зайнятості;

в) поліпшення системи відтворення робочої сили у поєднанні з

розвитком робочих місць, професійної орієнтації, підготовки,

перепідготовки і підвищення кваліфікації населення, ефективне

використання трудових ресурсів;

г) захист безробітних та їх сімей від негативних наслідків

безробіття та забезпечення зайнятості громадян, які потребують

соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на

ринку праці;

д) формування матеріальної, кадрової, інформаційної,

фінансової та науково-методичної бази державної служби зайнятості;

( Підпункт "д" пункту 2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002 )

е) заходи сприяння зайнятості населення, яке проживає в

сільській місцевості.

Стаття 15. Добровільне переселення громадян

і членів їх сімей

З метою забезпечення зайнятості населення і розвитку окремих

регіонів України розробляються заходи щодо сприяння добровільному

переселеню громадян України і членів їх сімей з виділенням

відповідних матеріальних ресурсів та фінансових коштів.

Порядок розробки