та реалізації цих заходів, а також надання
пільг цим громадянам визначається законодавством України про
порядок переселення сімей та організований набір робітників.
Стаття 16. Території пріоритетного розвитку
Кабінет Міністрів України визначає території, де розвиток
робочих місць заохочується державою. Такі території (насамперед
трудонадлишкові і з високим рівнем безробіття, сільські та гірські
райони) на певний період набувають статусу територій пріоритетного
розвитку.
Підприємства, організації, установи, що створюють на
зазначених територіях свої виробництва, їх філіали і додаткові
робочі місця, користуються пільгами в порядку і на умовах,
визначених законодавством України та рішеннями місцевих державних
адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад.
Стаття 17. Координаційні комітети сприяння
зайнятості
Для підготовки погоджених рішень щодо здійснення політики
зайнятості можуть створюватися координаційні комітети сприяння
зайнятості з однакової кількості представників профспілок, органів
державного управління, власників підприємств або уповноважених
ними органів, підприємців.
Порядок формування координаційних комітетів і організація їх
роботи визначаються представленими в них сторонами.
Стаття 18. Державна служба зайнятості
1. Для реалізації державної політики зайнятості населення,
професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки,
працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих
громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України,
створюється державна служба зайнятості, діяльність якої
здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної
політики України, місцевих державних адміністрацій та органів
місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з:
Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної
політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим,
обласних, Київського та Севастопольського міських, районних,
міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості,
центрів організації професійного навчання незайнятого населення і
центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за
додержанням законодавства про зайнятість населення.
Регулювання правового становища державних службовців, які
працюють у зазначених підрозділах державної служби зайнятості,
здійснюється відповідно до Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ).
До складу державної служби зайнятості входять також навчальні
заклади професійної підготовки незайнятого населення,
інформаційно-обчислювальні центри, територіальні та спеціалізовані
бюро зайнятості, центри реабілітації населення, підприємства,
установи і організації, підпорядковані службі зайнятості.
( Пункт 1 статті 18 в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР )
від 21.11.97 )
2. Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення,
надаються державною службою безплатно.
3. Діяльність державної служби зайнятості фінансується за
рахунок коштів державного фонду сприяння зайнятості населення,
передбачених на ці цілі. ( Пункт 3 статті 18 в редакції Закону
N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )
4. У складі державної служби зайнятості створюється
інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про
зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно
від форм власності і господарювання, фермерами та іншими
роботодавцями. ( Пункт 4 статті 18 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )
5. Оподаткування діяльності підприємств та організацій, що
входять до складу державної служби зайнятості, здійснюється
відповідно до законодавства України. ( Пункт 5 статті 18 із
змінами, внесеними згідно із Законами N 608/96-ВР ( 608/96-ВР )
від 17.12.96, N 498/95-ВР ( 498/95-ВР ) від 22.12.95, в редакції
Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )
6. Суб'єкти підприємницької діяльності можуть надавати платні
послуги, пов'язані з профорієнтацією населення, посередництвом у
працевлаштуванні громадян в Україні та за кордоном, лише на
підставі дозволу (ліцензії), який видається Державним центром
зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При наданні
зазначених послуг без такого дозволу (ліцензії) державна служба
зайнятості стягує з суб'єктів підприємницької діяльності штраф у
п'ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів
громадян за кожну особу, якій надавалися такі послуги, та припиняє
цей вид їх діяльності. Одержані кошти спрямовуються до державного
фонду сприяння зайнятості населення. ( Пункт 6 статті 18 в
редакції Законів N 2787-XII ( 2787-12 ) від 17.11.92, N 665/97-ВР
( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )
Стаття 19. Обов'язки і права державної
служби зайнятості
1. Державна служба зайнятості:
аналізує і прогнозує попит та пропозицію на робочу силу,
інформує населення й державні органи управління про стан ринку
праці;
консультує громадян, власників підприємств, установ і
організацій або уповноважені ними органи, які звертаються до
служби зайнятості, про можливість одержання роботи і забезпечення
робочою силою, вимоги, що ставляться до професії, та з інших
питань, що є корисними для сприяння зайнятості населення;
веде облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються
з питань працевлаштування;
здійснює у порядку, встановленому законодавством, збір та
опрацювання адміністративних даних, які відображають стан ринку
праці та становище в сфері зайнятості населення; ( Пункт 1 статті
19 доповнено абзацом згідно із Законом N 3047-III ( 3047-14 ) від
07.02.2002 )
подає допомогу громадянам у підборі підходящої роботи і
власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними
органам у підборі необхідних працівників;
організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку
громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших
навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку
працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні
змісту курсів навчання й перенавчання;
надає послуги по працевлаштуванню та професійній орієнтації
працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи (у
зв'язку з пошуками високооплачуваної роботи, зміною умов і режиму
праці тощо), вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню;
( Абзац пункту 1 статті 19 в редакції Закону N 665/97-ВР
( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )
реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції
допомогу, в т. ч. і грошову;
бере участь у підготовці перспективних і поточних
державної і територіальних програм зайнятості та заходів щодо
соціальної захищеності різних груп населення від безробіття.
2. Державна служба зайнятості має право:
одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно
від форм власності, адміністративні дані по наявність вакантних
робочих місць, характер і умови праці на них, про всіх
вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію
про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші
заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників; ( Абзац
другий пункту 2 статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002 )
розробляти і вносити