адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад пропозиції про

встановлення для підприємств, установ, організацій, незалежно від

форм власності, квоти прийняття на роботу осіб, які потребують

соціального захисту і нездатні на рівних умовах конкурувати на

ринку праці, та направляти таких громадян для їх працевлаштування;

направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і

організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих

місць (вакантних посад) громадян, які звертаються до служби

зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної

підготовки;

направляти безробітних громадян за їх бажанням на оплачувані

громадські роботи;

укладати за дорученням підприємств, установ і організацій

всіх форм власності договори з громадянами при їх працевлаштуванні

з попереднім (у разі потреби) професійним навчанням, оплатою

вартості проїзду, добових, а також подавати допомогу при переїзді

на нове місце проживання та праці за рахунок коштів підприємств,

установ і організацій;

розпоряджатися в установленому законодавством порядку коштами

фонду сприяння зайнятості;

оплачувати вартість професійної підготовки осіб,

працевлаштування яких потребує здобуття нової професії

(спеціальності), а також установлювати їм на період навчання

матеріальної допомоги у розмірах, передбачених законодавством

України про зайнятість населення;

в установленому законодавством порядку подавати громадянам

допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу по безробіттю,

припиняти і відкладати їх виплати; ( Абзац дев'ятий частини першої

пункту 2 статті 19 в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від

21.11.97 )

вносити пропозиції до місцевих державних адміністрацій,

виконавчих органів відповідних рад про зупинення на строк до 6

місяців рішення підприємств про вивільнення працівників у разі

утруднення їх наступного працевлаштування з одночасною частковою

або повною компенсацією витрат підприємств, викликаних цією

відстрочкою, у порядку, визначеному законодавством України;

( Абзац десятий частини першої пункту 2 статті 19 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від

21.11.97 )

стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно

від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових

зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості

населення; ( Частину першу пункту 2 статті 19 доповнено абзацом

одинадцятим згідно із Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від

21.11.97 )

компенсувати до 50 процентів витрат підприємствам, установам

і організаціям на перепідготовку працівників, які підлягають

скороченню у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці,

за умови їх працевлаштування. ( Частину першу пункту 2 статті 19

доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом N 665/97-ВР

( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )

Розміри витрат та джерела їх фінансування у випадках,

передбачених цим пунктом, визначаються відповідно до законодавства

України рішеннями місцевих державних адміністрацій та органів

місцевого самоврядування за поданням координаційних комітетів

сприяння зайнятості. ( Частина друга пункту 2 статті 19 в редакції

Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )

Стаття 20. Участь підприємств, установ і організацій у

реалізації державної політики зайнятості

1. Підприємства, установи і організації, незалежно від форм

власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню

державної політики зайнятості на основі:

додержання законодавства про працю, а також прийнятих

відповідно до нього умов договорів та угод;

організації професійної підготовки, перепідготовки і

підвищення кваліфікації працівників, а також професійного

перенавчання тих, хто підлягає вивільненню з виробництва;

працевлаштування визначеної місцевими державними

адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад кількості

осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних

умовах конкурувати на ринку праці;

інформування працівників про наявність вакантних робочих

місць (посад), у тому числі з неповним робочим часом.

2. Підприємствам, установам і організаціям, що активно

сприяють розв'язанню проблем зайнятості населення в регіоні

(шляхом створення додаткових робочих місць для працевлаштування чи

організації оплачуваних громадських робіт або використання понад

встановлену квоту праці осіб, які потребують соціального захисту і

не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці), відповідно

до законодавства України надаються пільги щодо податків та інших

платежів до бюджету, які частково або повністю компенсують

витрати, пов'язані з прийняттям на роботу додаткової кількості

працівників.

3. Підприємства, установи і організації в разі відмови у

прийнятті на роботу спеціалістів, які були раніше ними заявлені,

відшкодовують державній службі зайнятості всі витрати, пов'язані з

працевлаштуванням, професійною підготовкою, перепідготовкою,

виплатою допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги по

безробіттю. Одержані кошти спрямовуються до місцевої частини

державного фонду сприяння зайнятості населення.

4. Підприємства, установи і організації незалежно від форми

власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх

місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового

державного соціального страхування України на випадок безробіття,

щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі

про наявність вільних робочих місць (вакансій) та про працівників,

які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не

передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з

простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в

десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку,

встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова

від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за

собою відповідальність, передбачену законодавством. ( Пункт 4

статті 20 в редакції Закону N 3047-III ( 3047-14 ) від

07.02.2002 )

5. При вивільненні працівників у зв'язку із змінами в

організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією,

реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ,

організацій, скороченням чисельності або штату працівників,

підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності,

повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі

державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки

вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації,

розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення -

списки фактично вивільнених працівників.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних

стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного

вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до державного

фонду сприяння зайнятості і використовуються для фінансування

заходів