працівників.

6. Порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог

цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються

законодавством України.

( Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1993-XII

( 1993-12 ) від 18.12.91, N 2787-XII ( 2787-12 ) від 17.11.92, в

редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )

Стаття 21. Участь пофесійних спілок у здійсненні

заходів щодо сприяння зайнятості

1. Професійні спілки беруть участь у розробці державної

політики зайнятості, відповідних законодавчих актів України і

рішень місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів

відповідних рад.

2. Права і повноваження професійних спілок щодо забезпечення

захисту громадян від безробіття та його наслідків визначаються

генеральною, галузевими, регіональними угодами та колективними

договорами, що укладаються профспілковими органами з власниками

підприємств, установ, організацій або уповноваженими ними органами

відповідно до законів України.

Професійні спілки, власники підприємств, установ, організацій

або уповноважені ними органи проводять спільні консультації з

проблем зайнятості населення.

( Пункт 2 статті 21 в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР )

від 21.11.97 )

Стаття 22. Державний фонд сприяння зайнятості населення

1. Державний фонд сприяння зайнятості населення утворюється

для фінансування передбачених програмами зайнятості населення

заходів щодо:

професійної орієнтації населення, професійного навчання

вивільнюваних працівників і безробітних, сприяння в їх

працевлаштуванні, виплати допомоги по безробіттю, матеріальної

допомоги по безробіттю; ( Абзац другий пункту 1 статті 22 в

редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )

надання безпроцентної позики безробітним для зайняття

підприємницькою діяльністю;

створення і розвитку навчально-матеріальної бази,

інформаційно-обчислювальних центрів, центрів профорієнтації,

підготовки і навчання працівників, службових приміщень і власних

підприємств служби зайнятості;

організації додаткових робочих місць в галузях народного

господарства;

утримання працівників служби та інших витрат, пов'язаних із

соціальним захистом права громадян держави на працю;

відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із

достроковим виходом працівників на пенсію. ( Пункт 1 статті 22

доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 665/97-ВР

( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )

2. Державний фонд сприяння зайнятості населення є

загальнодержавним позабюджетним цільовим фондом, самостійною

фінансовою системою і утворюється на державному та місцевому

рівнях за рахунок: ( Абзац перший частини першої пункту 2 статті

22 в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )

асигнувань державного і місцевих бюджетів, розмір яких

встановлюється Верховною Радою України;

зборів на обов'язкове соціальне страхування на випадок

безробіття; ( Абзац третій пункту 2 статті 22 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 47/96-ВР ( 47/96-ВР ) від 14.02.96,

в редакції Закону N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )

коштів служби зайнятості, отриманих за надання платних

послуг підприємствам та організаціям, і частини прибутку

підприємств, установ та організацій, що створюються державною

службою зайнятості.

( Пункт 2 статті 22 в редакції Закону N 2787-XII ( 2787-12 ) від

17.11.92 )

3. Розпорядником коштів державного фонду сприяння зайнятості

є державна служба зайнятості.

Розподіл коштів державного фонду сприяння зайнятості

населення на поточний рік і звіт про використання їх за минулий

рік затверджуються Кабінетом Міністрів України разом з державною

програмою зайнятості населення. ( Пункт 3 статті 22 доповнено

частиною другою згідно із Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від

21.11.97 )

4. Положення про державний фонд сприяння зайнятості населення

затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 23. Організація оплачуваних громадських робіт

1. Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи

відповідних рад за участю державної служби зайнятості для

забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб,

зареєстрованих як безробітні, організують проведення оплачуваних

громадських робіт на підприємствах, в установах і організаціях

комунальної власності і за договорами - на інших підприємствах, в

установах і організаціях. ( Пункт 1 статті 23 в редакції Закону

N 2787-XII ( 2787-12 ) від 17.11.92 )

2. З особами, які бажають брати участь в громадських роботах,

укладається строковий трудовий договір з правом його продовження

за погодженням сторін до вирішення питання про їх працевлаштування

на підходящу роботу. Переважним правом укладання договорів

користуються громадяни, зареєстровані як безробітні. ( Пункт 2

статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2787-XII

( 2787-12 ) від 17.11.92 )

3. У разі закінчення встановленого строку виплати допомоги по

безробіттю громадянин має переважне право на здобуття іншої

професії (спеціальності) і участь в оплачуваних громадських

роботах на період - до надання йому підходящої роботи.

4. Оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах,

здійснюється за фактично виконану роботу і не може бути меншою

мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством

України, при якісному виконанні норм праці.

На осіб, зайнятих на громадських роботах, поширюються

соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення,

виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності.

За безробітними громадянами, які беруть участь у таких

роботах, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і

в строки, встановлені відповідно до цього Закону. ( Пункт 4 статті

23 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2787-XII

( 2787-12 ) від 17.11.92 )

5. Фінансування громадських робіт провадиться за рахунок

місцевого бюджету із залученням коштів державного фонду сприяння

зайнятості населення (в частині організації таких робіт для

безробітних) і підприємств, установ та організацій, для яких ця

робота виконується за договорами.

6. Положення про оплачувані громадські роботи затверджується

Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24. Професійна підготовка і перепідготовка

незайнятих громадян

1. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і

перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі,

що шукають роботу, безробітних, може провадитись у випадках:

( Абзац перший пункту 1 статті 24 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 665/97-ВР ( 665/97-ВР ) від 21.11.97 )

неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у

громадянина необхідної професійної кваліфікації;

необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю

роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина;

втрати здатності виконання роботи за попередньою професією;

пошуку роботи