Конституція США 1787 року створює і закріплює політико-правові гарантії та охороняє економічну, соціально-політичну і духовну владу пануючого класу, привілейоване становище суспільно-політичних інститутів монополістичного капіталу. Не дивлячись на широту і розмаїття функцій, що виконуються Конституцією США по відношенню до всього суспільства, пануючого класу і політичної системи, головними цілями і об’єктами конституційного регулювання незмінно залишаються основні принципові конституційні відношення – відносини влади, панування в суспільстві її монополістичної верхівки.

Даючи оцінку Конституції США вчені висловлювали різні думки. Так, Юзефович І. С. вважав, що „народні маси були пограбовані у своїх правах пануючими класами і позбавлені участі в управлінні молодою американською республікою”. Єфимов А. В. писав „незважаючи на те, що Конституція 1787 року розроблялася за обставин реакції, пов’язаної із придушенням повстання Шейса, вона все ж закріпила ряд буржуазно-демократичних завоювань періоду війни за незалежність і була свого часу прогресивною”. Він розвиває свою думку і вказує на подвійність характеру американської Конституції. З однієї сторони вона закріплювала ті завоювання революції, які були вигідні в першу чергу буржуазно-плантаторській верхівці: підсилила належну їй центральну владу, сприяла експлуатації найманої праці і праці рабів. Але з другої – вона закріпила республіканський устрій (що було важливо і для народних мас), визнала в загальній формі принцип народного правління (хоч і з обмеженим виборчим правом), що логічно веде до високопрогесивної ідеї народного суверенітету. [ 32 ; с. 53 ]

Прийняття Конституції і встановлення нової централізованої федеральної системи сприяли зміцненню незалежного і прогресивного для того часу державного устрою США. Збереження Конфедерації чи союзу декількох конфедерацій було б небезпечним для американської незалежності, оскільки це б дозволило Англії та іншим іноземним державам, граючи на протиріччях між штатами чи конфедераціями, підірвати їх незалежність.

Конституція 1787 року протирічила практиці революційних років, коли більшість політичних рішень попередньо широко обговорювалася. Ціль Конституції полягала в тому, щоб закріпити право на владу за багатою меншістю всупереч демократичній більшості, і вона на відміну від Декларації незалежності, узаконила інститут рабовласництва; проголошена Конституцією свобода за своєю класовою суттю була буржуазною, а права людини стояли у

прямій залежності з володінням власністю.

Конституція США відобразила протиріччя американської революції, складне співвідношення сил післявоєнного періоду. Вона закріпила пануюче становище буржуазно-плантаторського блоку, панування, недоторканість приватної власності, майнову нерівність і в цьому змісті стала логічним завершенням боротьби, яку керівний блок власників довів до перемоги. Конституція в багатьох відношеннях була відхиленням від цілого ряду вимог і завоювань, зафіксованих у Статтях Конфедерації і конституціях штатів, особливо у питаннях прав особи і політичних свобод, підсилення виконавчої влади, характеру представництва.

До трактування Конституції США 1787 року можна підходити і з критичної точки зору. Процес створення Конституції у певних аспектах розглядається як таємна змова невеликої групи діячів, що представляли інтереси буржуазно-плантаторської олігархії, в результаті якої був створений сильний апарат державної влади для придушення народних мас. Те, що було в цій Конституції історично прогресивного, як, наприклад, республіканська форма правління, було поступкою тиску народних мас, але із самого свого виникнення ця Конституція була буржуазно-рабовласницькою і антидемократичною. Однак, деякі інші науковці вважають, що не можна розглядати прийняття Конституції як змову верхів. Це був компроміс не тільки між буржуазією Півночі та плантаторами Півдня, але і між пануючими класами та народними низами, що забезпечили необхідну підтримку створеній у Сполучених Штатах державній і політичній системі. Інтересам більшості американців, дрібних фермерів, більше відповідала система, відображена в Статтях Конфедерації. Однак така система не могла довго існувати в країні, де розвивалися передові на той час капіталістичні відносини. В боротьбі між децентралізацією і централізацією перемогла остання, що відповідало інтересам буржуазії і було необхідно для розвитку капіталізму. [ 43 ; c. 7 ]

Деякі західні політологи і соціологи називають Конституцію США не

інакше, як „політичною конституцією”, збіркою соціально-політичних вірувань

і обрядів американського суспільства, спеціальним інструментом у руках політичних діячів та їх близьких друзів, нюанси якого правильно розуміються і адекватно трактуються далеко небагатьма людьми. Вивчення Конституції США, на їх думку, повинно бути складовою частиною предмету політичної науки чи науки про державу, що має справу з різними типами людських асоціацій, матеріальними та політичними інтересами громадян, основними сферами і напрямами діяльності держави. [ 12 ; c. 141 ]

Чи не найбільшою прогалиною, недоліком Конституції США 1787 року є не включення до її початкового змісту правових норм, які б забезпечували, відтворювали і гарантували особисті, політичні, соціальні та інші права громадян Сполучених Штатів. Відсутність Білля про права виявилася її найбільш вразливим місцем. Американці, які боролися за незалежність штатів і свої права, здобули тільки незалежність держави. Однак не можна не сказати, що права громадян були закріплені ще до прийняття Конституції 1787 року у конституціях майже всіх штатів, і на цьому фоні не включення їх до змісту Основного закону яскраво прослідковується прагнення розробників Конституції утвердити права панівного буржуазного класу і обмежити певні громадянські свободи, щоб легше було отримувати народні маси в покорі.

Прийняття федеральної Конституції США підвело риску під формуванням основ