Північноамериканської держави. Воно стало головною подією заключного етапу американської революції. На цьому етапі американська еліта здійснила потужну і успішну спробу консолідації політичної влади в своїх руках. Вироблена нею і схвалена необхідною більшістю штатів федеральна Конституція відсікала або обмежувала перебіжки політичної демократії і тенденції соціального егалітаризму, які в попередній період знайшли широке вираження як в діях низів, так і в законодавчій практиці багатьох штатів. Однак прийняття федеральної Конституції було не контрреволюцією, а саме заключною і одночасно консервативною фазою революції, що означала нормалізацію буржуазного порядку, приведення завоювань революції у відповідність з інтересами тих елітних груп, які брали участь у революції і завдяки їй закріпили пануючі позиції в економіці і соціальній структурі.
Немає сенсу заперечувати, що на фоні пануючих у 18 столітті феодально-абсолютистських політичних систем, Конституція США мала прогресивне значення. Однак, розглядаючи її порівняно з державно-правовою творчістю американської революції, необхідно визнати, що вона серйозно обмежила буржуазно-демократичні завоювання періоду війни за незалежність і найбільш повно втілила класові інтереси та політичну волю власників. Саме ця класова сутність Конституції США 1787 року дозволила використовувати її напротязі двохсот років у якості надійної основи для захисту позицій американських верхів.
Американські вчені переконують, що незважаючи на те, що Конституції США вже понад двісті років, вона і досі є основним, важливим і, що мабуть найголовніше, дієвим документом; взірцем, еталоном для всіх інших держав і їх конституцій. Однак, Согрін В. В. доводить, що за двісті років конституційне право перенесло в США важливі зміни. Поряд із „писаною” федеральною Конституцією 1787 року у США сформувалась і так звана „жива” конституція, без якої не можливо зрозуміти американських політичних реалій. Під „живою” конституцією розуміють всі державні закони, судові постанови, політичні інститути, владні функції, не зафіксовані в Основному законі, але за своєю фактичною роллю йому рівнозначні чи навіть такі, що переважають за своєю суттю над ним. [ 39 ; с. 56 ]
Детально аналізуючи зміст Конституції США, мимовільно схиляєшся до думки, що її правильна оцінка полягає у визнанні діалектичної подвійності її характеру. Вона була одночасно і наслідком революції, кроком назад, зробленим буржуазією і плантаторами в ім’я консолідації свого панування, і об’єктивно прогресивним документом, складеним із врахуванням низки буржуазно-демократичних завоювань боротьби за незалежність, основним законом держави молодої переможної буржуазії, не пов’язаної з феодально-
монархічними традиціями.
Безсумнівним залишається той факт, що американська Конституція означала крок назад у порівнянні з тим, що було записано у Декларації незалежності, конституціях ряду штатів, але у масштабах земної кулі вона була найпередовішою конституцією того часу. Конституція Сполучених Штатів Америки 1787 року утверджувала республіканський устрій і вже одного цього було достатньо, щоб вона виглядала в очах європейських революціонерів – противників монархії – маніфестом боротьби.
Список використаної літератури:
Аптекер Г. Американская революция 1763-1783. – М., 1962, - 329 с.
Афанасьева И. А. Правовые проблемы импичмента. – Проблемы американистики. – Вып.3. – М., 1985. – с. 41-59.
Бернхем В. Вступ до права та правової системи США: пер. з англ. – К.: Вид-во «Україна», 1999. – 554 с.
Бойченко Г. Г. Конституция США. М.: Изд-во ИМО, 1959, - 248 с.
Болховитинов Н. Н. США: проблемы истории и современная историография. – М., 1980. – 397 с.
Болховитинов Н. Н. Некоторые проблемы историографии Американской революции XVIII в. // Новая и новейшая история. – 1973. - № 6. – с.146-166.
Вильданов Р. Х. Конституция в политической системе буржуазного общества. – М., 1968. – 347с.
Врядування у Сполучених Штатах: Нарис. – Інформ-Агенство Сполучених Штатів, 1989. – 128 с.
Всеобщая история государства и права: Учебник / Под ред. проф. К. И. Батыра. – М.: Юристъ, 1999. – 456с.
Гончаров Л. Н. Политическая борьба в США за буржуазно-демократические права и свободы в 1787-1791г.г. Автореф. дис....канд. ист. наук. – М., 1963. – 19с.
Глиняный В. П. История государства и права зарубежних стран. Ч.1. – Х.: «Одиссей», 2001. – 332 с.
Дай Т., Зиглер Х. Демократия для элиты. – М., 1983. – 298 с.
Дементьев И. П. Об исторических взглядах Чарльза Бирда // Вопросы истории. – 1957. - № 6. – с.89-103.
Джеферсон Т. Декларація незалежності: Декларація представників США, що зібралися на Генеральний конгрес.// Сам. Україна. – 1993. – 19 травня.
Жидков О. А. Верховный суд США: право и политика. – М., 1985. – 292с.
Зайчук О. В. Конституція США: ілюзії та реальність. До 200-річчя Конституції США. – К.: Знання, 1987. – 48 с. – ( Сер.4 «міжнародна»; №2 ).
История буржуазного конституционализма XVII-XVIII веков. – М., 1983. – 426с.
История США / под ред. Г. Н. Севостьянова. – В 4Т., - Т.1., 1607-1877. – М.: Наука, 1983. – 688 с.
Каррі Д. П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посібник для всіх: пер. з англ. – К.: Веселка, 1993. – 192 с.
Ковалевский М. М. Происхождение современной демократии. – М., 1985. – Т.1. – 349 с.
Конституция США и реальный правопорядок / отв. ред. В. К. Забигайло; АН УССР, Ин-т госуд. и права. – К.: Наук. думка, 1987. – 294 с.
Конституция США: История и современность / Под ред. А. А. Мишина, Е. Ф. Язькова. М.: Юрид. лит., 1988. – 320 с.
Конституции и законодательные акты зарубежных государств XVII-XIX вв. / под ред. Галанзы П. Н. – М.: Госюриздат, 1957.
Конституции государств американского континента / под ред. Г. С. Гурвича. – М.: Изд-во иностр. лит.,