У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


судової влади. Ці принципи є мірилом демократизму держави і суспільства, а також дороговказом, за яким має розвиватися функціональне (поточне) законодавство і, в першу чергу, конституційні (органічні) закони.

У порівнянні з іншими правовими актами принципи правосуддя мають вищу юридичну силу, оскільки вони, як правило, закріплені в Конституції України, яка має найвищу юридичну силу.

Звичайно, принципи правосуддя не є догмою, їх зміст постійно змінюється в міру демократизації всіх інститутів нашого суспільства. Повне втілення в життя демократичних принципів правосуддя призведе до того, що судова влада стане такою ж впливовою і рівноправною, як і дві інші гілки влади.

Законність.

Найбільш поширеним сьогодні визначенням законності є поняття, що під нею (законністю) розуміють точне і неухильне дотримання і виконання законів та відповідних їм інших нормативних актів всіма державними і недержавними структурами, посадовими особами і громадянами. Основні положення цього принципу закріплені в частині другій статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В розвиток цього положення стаття 68 Конституції передбачає, що кожен зобов‘язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України. Ці положення є універсальними, оскільки повинні реалізуватися у всіх сферах державного і суспільного життя.

Принцип законності передбачає, що всі закони та інші правові акти нашої держави повинні відповідати нормам Конституції. Як орган конституційного контролю за дотриманням цього положення в Україні створено Конституційний Суд, до повноважень якого належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Конституція і закони України діють на всій території нашої держави. Нормативні акти місцевих органів влади і управління, місцевого самоврядування діють на відповідній території. Якщо при судовому розгляді конкретної справи суд дійде висновку, що нормативний акт місцевих органів влади і управління або місцевого самоврядування суперечить закону, то він визнає такий акт нечинним і керується не цим актом, а відповідним законом або Конституцією. Таке положення є реальним втіленням у життя принципу законності.

Для правосуддя принцип законності має особливе значення, оскільки він тісно пов‘язаний з неухильним дотриманням вимог матеріального і процесуального законодавства при розгляді судових справ. Там, де немає точного і неухильного дотримання всіма існуючих законів, тобто законності, там немає і правосуддя.

Реальне втілення законності в сферу правосуддя повинно забезпечуватися системою гарантій, зокрема незалежності судової влади і недоторканості суддів. Втілення в життя гарантій сприятиме тому, щоб всі судові рішення були законними, обгрунтованими і справедливими. Але гарантії містяться не лише в нормах, які регулюють порядок і умови проведення судових процесів. Вони містяться в нормах, які регулюють порядок проведення досудового (попереднього) слідства і дізнання, досудової підготовки матеріалів цивільної справи, апеляційного і касаційного провадження. Таким чином, до норм, які забезпечують гарантії законності при здійсненні правосуддя можна віднести цивільно-процесуальні, кримінально-процесуальні, господарські процесуальні норми, а також норми законів “Про судоустрій”, “Про статус суддів”, “Про органи суддівського самоврядування”, “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів”, “Про забезпечення діяльності судів”.

Здійснення правосуддя виключно судами.

Здійснення правосуддя держава доручає лише спеціально створеним органам – судам. Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в нашій державі здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Це означає, що лише суд, а не будь-який правоохоронний чи інший орган, може після дотриманої встановленої законом судової процедури, дослідження і оцінки доказів, визнати особу винною у вчиненні злочину і призначити їй кримінальне покарання або визнати її невинуватою.

Конституція України (частина третя статті 124) чітко визначила коло органів, які вправі здійснювати правосуддя – Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції. Відповідно до Конституції України, систему судів загальної юрисдикції складають місцеві суди, апеляційні суди, Апеляційний суд України, Касаційний суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України (стаття 18 Закону України “Про судоустрій України”). Найвищим судовим органом судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Лише цим судам, в межах їх повноважень, держава доручає здійснювати правосуддя з тих чи інших категорій справ. Прийняті судові рішення після вступу їх в законну силу набувають силу закону і є обов`язковими до виконання всіма, кого вони стосуються. Змінити або відмінити судові рішення вправі лише вищестоящі судові інстанції, при чому – з дотриманням законом встановлених процесуальних правил і гарантій.

В законодавчому порядку принцип здійснення правосуддя лише судом був закріплений в ході реалізації судово-правової реформи кінця 50-х – початку 60-х років. Підставою для цього стало викриття масових репресій, які мали місце в 30-50-х роках нашого століття. В основному репресивні міри кримінального характеру застосовувались не в судовому порядку з дотриманням процесуального порядку і гарантій, а позасудовими органами, так званими “особливими нарадами”, “трійками” тощо.

Незалежність і недоторканість суддів.

Однією з умов винесення судами (суддями) законних, обгрунтованих і справедливих судових рішень є їх незалежність і недоторканість. Конституція України (стаття 129) проголошує, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Стаття 126 Конституції гарантує суддям незалежність і недоторканість та забороняє вплив на суддю у будь-який спосіб.

Світове співтовариство і, зокрема, прийняті 5 вересня 1985 року VII Конгресом ООН “Основні принципи незалежності судових органів” визначили дванадцять основних принципів незалежності судової


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7