Конституційний принцип змагальності сторін (пункт четвертий частина друга статті 129 Конституції України) знайшов свою реалізацію і в цивільному процесуальному законодавстві. Статтею 15 ЦПК України передбачено, що розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах змагальності. Суд зобов‘язаний роз‘яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов‘язки і сприяти у здійсненні сторонами своїх прав.

Статтею 16-1 КПК України встановлено, що розгляд справ у всіх судах відбувається на засадах змагальності. При розгляді справи в суді функції обвинувачення, захисту і вирішення справи не можуть покладатись на один і той же орган чи на одну і ту ж особу.

Державне обвинувачення в суді здійснює прокурор. У випадках, передбачених цим Кодексом, обвинувачення здійснює потерпілий або його представник.

Захист підсудного здійснює сам підсудний, його захисник, його законний представник.

Прокурор, підсудний, його захисник і законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь в судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.

Суд же, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов’язків і здійснення наданих їм прав (принцип диспозитивності).

Принцип свободи сторін в наданні суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості позбавляє суд можливості перешкоджати учасникам судового розгляду подавати суду будь-які докази, заявляти клопотання про виклики свідків або про витребування тих чи інших доказів.

Гласність судового процесу та можливість його фіксування технічними засобами.

Суть цього конституційного принципу полягає в можливостях всіх громадян, за винятком визначеного законом кола осіб, бути присутніми на судових засіданнях. Це сприяє демократизації правосуддя, оскільки присутність громадян в залі судового засідання “дисциплінує суд”, спонукає його більш уважно відноситись до вирішення клопотань учасників судового розгляду, ретельно дотримуватись процедури судочинства, приймати справедливі і обгрунтовані судові рішення. По суті гласність (відкритість) судового процесу – це своєрідна форма народного контролю за правосуддям.

Статтею 10 ЦПК України і статтею 20 КПК України передбачено, що розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

За мотивованою ухвалою суду закритий судовий розгляд, крім того, допускається в справах про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, в справах про статеві злочини, а також в інших справах з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні сторони життя осіб, які беруть участь у справі, для забезпечення таємниці усиновлення, та коли цього вимагають інтереси гарантування безпеки учасників процесу, членів їх сімей і близьких родичів.

Крім протоколів слідчих дій, протоколів судових засідань законодавством (пункт сьомий частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 85-1 КПК України) при допиті підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого, очній ставці, пред‘явленні для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події та при проведенні інших слідчих дій під час попереднього слідства, а також при розгляді справи в суді, дозволяється застосування звукозапису (з дотриманням встановлених Кримінально-процесуальним кодексом вимог).

Кінозйомка і відеозапис (стаття 85-2 КПК України) можуть застосовуватись при проведенні огляду, обшуку, відтворенні обстановки та обставин події і при проведенні інших слідчих дій.

Статтею 87-1 КПК України передбачено повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписуючої апаратури чи інших технічних засобів, яке здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи в суді першої інстанції при розгляді справи по суті чи в апеляційному суді або за ініціативою суду.

Повне фіксування судового процесу здійснює секретар судового засідання або під керівництвом інший працівник суду.

Про те, що з метою повного фіксування судового процесу застосовуються технічні засоби, а також дані про їх технічні характеристики зазначається в протоколі судового засідання. До протоколу додається звіт секретаря судового засідання, у якому похвилинно відмічаються відомості про процесуальні дії, виконані в судовому засіданні.

Відтворення технічного запису судового процесу здійснюється на вимогу сторін чи за ініціативою суду.

Аудіокасета чи інший носій інформації, на якому зафіксовано судовий процес, зберігається при справі.

Підтримання в суді прокурором державного обвинувачення.

Конституцією України (пункт перший статті 121) на прокурора покладається обов‘язок підтримання державного обвинувачення в суді. Стаття 129 Конституції України (частина третя пункт п‘ятий) підтримання прокурором державного обвинувачення в суді відносить до основних засад судочинства.

Завдання прокурора, який бере участь в розгляді справ у судах, полягає в тому, що додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, він сприяє виконанню вимог закону щодо всебічного, повного і об‘єктивного розгляду справ та постановленню обгрунтованих на законі рішень. Прокурор в судовому засіданні має рівні права з іншими учасниками судового процесу. Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання, висловлює свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. Підтримуючи обвинувачення, прокурор керується вимогами закону і своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на розгляді всіх обставин справи, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.