Слід зазначити, що за діючими раніше нормами КПК України прокурор приймав участь в судовому розгляді кримінальних справ в залежності від характеру і ступеня суспільної небезпеки вчиненого діяння або за ухвалою суду. Відповідно до вимог статті 264 нині діючого КПК України участь прокурора в судовому засіданні є обов’язковою в усіх кримінальних справах, крім випадків:

1) коли розглядаються справи про злочини, передбачені частиною першою статті 27 цього Кодексу (так звані справи приватного звинувачення);

2) коли він відмовився від підтримання державного обвинувачення.

Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Цей конституційний принцип передбачений пунктом восьмим частини третьої статті 129 Конституції України і главою 29 КПК України. Суть його полягає у провадженні з перевірки вироків, постанов і ухвал нижчестоячих судів. Проте це не означає підпорядкованості нижчестоячих судів вищестоячим судам. Такий перегляд справ апеляційними і касаційними судами передбачає звичайну інстанційну судову діяльність, коли вищестояча судова інстанція вправі і зобов‘язана за наявності встановлених законом підстав та у визначеному порядку переглянути уже розглянуту нижчестоячим судом цивільну чи кримінальну справу і прийняти в ній своє рішення.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Відповідно до законодавства діють апеляційні та касаційні суди. Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів, як суди першої інстанції у адміністративних, кримінальних та цивільних справах, що віднесені до їх підсудності законом, а також переглядають справи у зв’язку з нововиявленими обставинами.

Апеляційні суди вивчають та узагальнюють судову практику, а також здійснюють інші повноваження, надані їм законом.

В апеляційних судах можуть утворюватись відповідні судові палати для розгляду справ в апеляційному порядку, а також судові палати для розгляду справ у першій інстанції.

На Верховний Суд України, як найвищий судовий орган нашої держави, покладається забезпечення однакового застосування законів усіма судами при здійсненні правосуддя. У межах своїх повноважень він (відповідні судові палати) наділений правом переглядати у касаційному порядку рішення судів загальної юрисдикції та справи за нововиявленими обставинами.

Касаційне оскарження судових рішень забезпечується засудженим, їх захисникам і законним представникам, потерпілим і їх представникам, а також сторонам та іншим особам, які брали участь у цивільній справі гарантованою законом можливістю подачі касаційної скарги.

Обов‘язковість рішень суду.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов‘язковими до виконання на всій території України. Обов‘язковість судових рішень означає, що з моменту вступу рішення в законну силу воно набуває сили закону і стає обов‘язковим для виконання всіма, кого воно стосується. Моментом набуття рішенням чинності є винесення апеляційною чи касаційною інстанціями ухвали про залишення судового рішення в силі.

Здійснюючи судочинство суди в своїй діяльності покликані дотримуватись ще цілого ряду важливих засад (принципів), які передбачені як конституційними нормами, так і нормами цивільного і кримінального процесуальних кодексів. До них, зокрема, відносяться засади:*

здійснення правосуддя державною мовою;*

право на свободу та особисту недоторканість;*

поваги до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя;*

колегіального і одноособового розгляду судових справ;*

недоторканості житла;*

таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Забезпечення реалізації цих засад буде свідченням дійсного демократизму і незалежності судової влади.

Мельник М.І., Хавронюк М.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі. Навчальний посібник. – К.: “Атіка”, 2000. – С. 498

Рекомендована література до Розділу ІІІ.

1. Підручники.

1. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі. Навчальний посібник. – К.: “Атіка”, 2000. – 512 с.

2. Організація судових та правоохоронних органів / І.Є.Марочкін, Н.В.Сибільова, О.Б.Зозулинський та ін. – Харків: Національна юрид. акад. України, 1996. – 138 с.

3. Організація судових та правоохоронних органів / за ред. І.Є.Марочкіна, Н.В.Сибільової, О.М. Толочка. – Харків: “Право”, 2000. – 269 с.

4. Молдован В.А. Правоохоронні органи. Курс лекцій. – К.: “Юмана”, 1998. – 160 с.

5. Молдован В.В. Судоустрій України. Опорні конспекти. – К.: “Юмана”, 1997. – 158 с.

6. Организация судебных и правоохранительных органов Украины. Методическое пособие. / Афанасьев В.В., Марочкин И.Е., Толочко А.Н. и др. – Никополь, 1995. – 336 с.

7. Судебные и правоохранительные органы Украины. Учебник / под ред. проф. А.М.Бандурки. – Харьков: Ун-т внутр. Дел, 1999. – 350 с.

8. Правоохранительные органы Российской Федерации. Учебник. – М.: “Спартак”, 1996. – 286 с.

9. Правоохранительные органы. Учебник для ВУЗов / под ред. проф. К.Ф.Гуценко. – М.: “БЕК”, 1995. – 320 с.

10. Юзикова Н.С. Система судебных и правоохранительных органов органов Украины. Учебное пособие. – Днепропетровск: УкО ИМА-пресс, 2000. – 280 с.

11. Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. – К.: “ЮрінкомІнтер”, 2001. – 350 с.

12. Грошевий Ю.М., Марочкін І.Є. Органи судової влади в Україні. - К.:”ІнЮре”, 1997. - 20 с.