Запобіжні заходи

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття та ознаки запобіжних заходів

Розділ 2. Види запобіжних заходів за проектом КПК України

Розділ 3. Відсторонення від посади як запобіжний захід, порядок його застосування, скасування і зміни

Висновок

Список використаних джерел

ВСТУП

Запобіжні заходи займають важливе місце серед інших інститутів кримінально-процесуального права. Не дарма їм у проекті КПК присвячена окрема глава (гл. 20). Запобіжні заходи переслідують важливу мету: вони покликані перешкодити особі, обвинуваченій чи підозрюваній у скоєні злочину, скритися від слідства і суду; не дати їй можливості завадити встановленню об’єктивності істини у кримінальній справі або продовжувати займатися злочинною діяльністю, а також перешкодити виконанню покарання, призначеного судом. Тому їх значення у кримінальному процесі важко переоцінити.

Крім того суттєвої уваги заслуговує питання про ефективність запобіжних заходів, законність та обґрунтованість їх застосування. Так, неправильне обрання органом дізнання, слідчим, прокурором або судом чи суддею запобіжного заходу може зробити неможливим досягнення зазначеної у законі мети або значно її затруднити, а у іншому випадку можливе незаконне і необґрунтоване обмеження волі особи, за що, орган, який обрав запобіжний захід буде нести відповідальність за законами України та іншими під законними нормативно-правовими актами.

Важливе значення у системі запобіжних заходів належить відстороненню від посади. У зв’язку з цим, слід чітко встановити його поняття, мету, значення, підстави і порядок застосування, зміни і скасування, а також визначити його місце у системі заходів процесуального примусу.

Проблеми пов’язані з інститутом застосування запобіжного заходу у вигляді відсторонення від посади широко висвітлені у навчальних посібниках, монографічних роботах вчених-процесуалістів та у періодичних виданнях.

Об’єктом дослідження у цій роботі є суспільні відносини, пов’язані з застосуванням запобіжного заходу у вигляді відсторонення від посади.

Предмет дослідження - поняття, сутність запобіжного заходу у вигляді відсторонення від посади, мета, завдання і підстави застосування; процесуальний порядок застосування, зміни і скасування даного запобіжного заходу.

При написанні цієї роботи поставлені такі завдання.

а) визначити поняття, сутність, мету і завдання запобіжного заходу у вигляді відсторонення від посади за проектом КПК України;

б) зазначити його місце у системі заходів процесуального примусу;

в) відобразити підстави застосування запобіжного заходу у вигляді відсторонення від посади;

г) описати процесуальний порядок застосування, зміни і скасування запобіжного заходу у вигляді відсторонення від посади за проектом КПК України;

РОЗДІЛ 1.

ПОНЯТТЯ ТА ОЗНАКИ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ

Для забезпечення вирішення завдань кримінального процесу слідчий, орган дізнання, прокурор та суд можуть застосовувати різні заходи процесуального примусу (обшук, затримання підозрюваного, огляд, привод, відсторонення обвинуваченого від посади тощо).

Серед заходів примусу особливу групу становлять запобіжні заходи.

Запобіжні заходи - це заходи процесуального примусу, які обмежують свободу пересування обвинуваченого (підозрюваного) і застосовуються з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкодити встановленню об'єктивної істини та здійсненню правосуддя, а також продовжити злочинну діяльність [3, c. 9].

Система запобіжних заходів, закріплена в законі, дозволяє індивідуалізувати їх застосування з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особистості обвинуваченого чи підозрюваного та інших обставин.

Застосовуються запобіжні заходи слідчим, органом дізнання, прокурором і судом за наявності до того необхідних фактичних та юридичних підстав.

Запобіжні заходи обираються щодо обвинуваченого і лише у виключних випадках - щодо підозрюваного. Якщо ж урахувати, що постанова про притягнення як обвинуваченого, виходячи із змісту проекту КПК України, виноситься за наявності достатніх доказів, які викривають особу у вчиненні злочину, то й запобіжні заходи можуть бути обрані тільки за наявності таких доказів. Іншого й бути не може. Адже в силу Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р. громадянин має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди у разі його незаконного арешту, а вказане право виникає в тому разі, коли у розслідуваній справі винесено постанову про її закриття за відсутністю складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину. Отже, законним арешт вважатиметься тільки в разі, коли доведено наявність у діях обвинуваченого складу злочину, коли зібрано неспростовні докази вчинення ним злочину.

Таким чином, головною фактичною підставою обрання запобіжного заходу є наявність неспростовних доказів вчинення обвинуваченим (підозрюваним) кримінальне караного діяння.

Для обрання запобіжного заходу потрібні також додаткові фактичні підстави: наявність даних, які вказують на те, що обвинувачений (підозрюваний) може приховатися від слідства та суду, перешкодити встановленню об'єктивної істини у справі, продовжити злочинну діяльність, перешкодити здійсненню правосудця та виконанню вироку [12, c. 31].

В законі не роз'яснюється, що слід розуміти під виключними випадками, за яких допускається застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Такий стан, як зазначає М.С. Строгович, може виникнути, наприклад, коли вчинено тяжкий злочин, коли на певну особу вказують деякі дані, коли залишення цієї особи на волі являло б небезпеку для суспільства, але пред'явити обвинувачення ще немає можливості, оскільки для цього треба з'ясувати ще ряд обставин.

Згаданий автор уявляє ситуацію, за якої було б достатньо доказів для арешту певної особи, але недостатньо їх для притягнення цієї особи як обвинуваченого. На наш погляд, така думка помилкова.

Викиючні випадки, за яких допустимим є обрання запобіжного заходу щодо особи до пред'явлення обвинувачення, можуть мати місце, наприклад, за таких обставин:

а) підозрюваного затримано, строк затримання закінчується, звільнення з-під варти невиправдане з причини тяжкості вчиненого злочину та інших обставин, однак висунути обвинувачення не є можливим, оскільки в строки, які залишилися, не можна забезпечити явку обраного підозрюваним захисника або перекладача;

б) для пред'явлення обвинувачення