кар'єрах і рудниках гли-биною до 150 метрів — 24 календарних дні зі збільшенням на 4 календарних дні при стажі роботи на даному підприємстві 2 ро-ки і більше; працівникам лісової промисловості та лісового гос-подарства, державних заповідників, національних парків, що ма-ють лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісо-
заготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв надається щорічна основна відпустка триваліс-тю 28 календарних днів за Списком робіт, професій і посад пра-цівників лісової промисловості та лісового господарства, держав-них заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісо-господарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв, яким надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 кален-дарних днів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Украї-ни від 9 червня 1997 р. № 570 (Кодекс законів про працю Украї-ни з постатейними матеріалами // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1997. — № 11—12. — С. 402). Воєнізованому особовому складу гірничорятувальних частин на-дається щорічна основна відпустка тривалістю ЗО календарних днів, невоєнізованим працівникам гірничорятувальних частин — 24 календарних дні зі збільшенням за кожних 2 відпрацьова-них роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.
Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпуст-ка тривалістю 31 календарний день. При наданні працівнику від-пустки у рік, коли йому виповнюється 18 років, тривалість її ви-значається залежно від відпрацьованого ним часу: за рік, коли він був неповнолітнім, — із розрахунку 31 календарний день за робочий рік, а після досягнення повноліття — залежно від трива-лості відпустки, встановленої для працівників відповідної про-фесії.
Керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам надається щорічна основна від-пустка тривалістю до 56 календарних днів. Постановою Кабіне-ту Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 затверджено Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних,(педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2001 р. № 289) (Офіційний вісник України. — 1997. — Число 16. — С. 73; Урядовий кур'єр. — 2001. — 11 квітня). У
ньому, зокрема, передбачено, що зазначені працівники викорис-товують щорічну основну відпустку повної тривалості, визначе-ної в Додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на робо-ту. У вищих закладах освіти, професійно-технічних закладах осві-ти ректор, директор, директор філії, проректор, декан факультету та деякі інші керівні працівники, що не виконують педагогічної роботи в цьому закладі, користуються правом на відпуску трива-лістю 28 календарних днів. За умови ж виконання педагогічного навантаження в цьому навчальному закладі не менше за V3 річної норми навчального навантаження, керівні працівники, зазначені в Додатку, користуються правом на відпустку тривалістю 56 ка-лендарних днів. Науково-педагогічні працівники мають право на щорічну відпустку тривалістю 56 календарних днів.
Інвалідам І і II груп надається щорічна основна відпустка три-валістю ЗО календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календар-них днів незалежно від того, чи є інвалідність наслідком виробни-чої травми, професійного захворювання або загального захворю-вання.
Сезонним і тимчасовим працівникам відпустка надається про-порційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. № 278 (зі змінами і доповнення-ми) (Кодекс законів про працю України з постатейними матеріа-лами // Бюлетень законодавства і юридичної практики Украї-ни. — 1997. — № 11—12. — С. 401). Слід зазначити, що сезонні й тимчасові працівники до прийняття Закону України "Про від-пустки" не користувалися правом на відпустку.
Тривалість відпусток окремих категорій працівників встанов-лено відповідними законами України. Так, згідно з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраж-дали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у працівників, що працюють (перебувають у відрядженні) у зонах відчуження, у зоні гарантованого добровільного відселення, посиленого радіоактив-ного контролю, тривалість відпустки становить від 42 до 56 ка-лендарних днів. Державні службовці згідно із Законом "Про дер-жавну службу" користуються правом на відпустку тривалістю ЗО календарних днів. Закон України "Про статус народного де-путата України" наділяє депутатів правом на відпустку в між-
сесійний період тривалістю 45 календарних днів. Суддям, про-курорам, слідчим прокуратури надається відпустка тривалістю ЗО робочих днів (згідно із Законом України "Про статус суддів") і ЗО календарних днів (Закон України "Про прокуратуру").
Для певних категорій працівників щорічна відпустка склада-ється з основної і додаткової відпустки.
Додаткові відпустки за роботу зі шкідливими І важкими умо-вами праці тривалістю до 35 календарних днів надаються пра-цівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впли-вом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком ви-робництв, цехів, професій і посад, затвердженим Кабінетом Мі-ністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 затверджено Список виробництв, ро-біт, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на що-річну додаткову відпустку. Міністерство праці та соціальної полі-тики України наказом від ЗО січня 1998 р. затвердило Порядок застосування зазначеного списку (Праця і зарплата. — 1998. — №3).
Конкретна тривалість такої додаткової відпустки встановлю-ється колективним чи трудовим договором залежно від результа-тів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в таких умовах (див. постанову Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 "Про