заробітної плати передбачає проведення нарахування виплат, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період. Коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої у вищезазначеному порядку, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства [12].
З метою захисту рівня доходів працівників здійснюються заходи щодо коригування розміру виплат. Так, за умов підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Таке коригування здійснюється як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, або періоді тимчасової непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах.
З відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді за встановленим порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток. При підвищенні тарифних ставок і окладів протягом часу, коли за працівником зберігався середній заробіток або надавалась допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (по вагітності та пологах), за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати або тимчасової непрацездатності (відпустки по вагітності, пологах) з дня підвищення тарифних ставок (окладів). Коригування середньої заробітної плати не провадиться при зміні тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв'язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо.
Госпрозрахункові підприємства і організації здійснюють коригування заробітної плати та інших виплат з урахуванням своїх фінансових можливостей.
Для працівників бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісячно перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня не нижчого від середньої (подвійної) заробітної плати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати та забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю та пологами провадяться, якщо це передбачено у колективному договорі. При цьому виходять із посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов'язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок.
Міністерство праці та соціальної політики України уповноважено надавати роз'яснення з питань обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження. Якщо виплати за середньою заробітною платою провадяться з бюджету або громадських фондів споживання, офіційні роз'яснення надаються Міністерством праці та соціальної політики за участю Міністерства фінансів України і відповідних фондів.
Нормами спеціального законодавства передбачається ряд інших виплат гарантійного та компенсаційного характеру (виплата вихідної допомоги, оплата або відшкодування вартості проїзду, найму житла, добових) для певних категорій працівників [21, c. 109].
Випадки виконання працівниками суспільно корисних обов'язків, що надають їм право на збереження місця роботи, середнього заробітку, а також ряду інших гарантій, можна розмежувати за видами. Одним із таких випадків законодавець зазначає виконання працівником державних обов'язків — здійснення суспільно корисної діяльності, що є змістом або пов'язана із виконанням завдань держави:
а) участь у роботі комісій з референдуму;
б) участь у роботі виборчих комісій;
в) діяльність учасників виборів:—
кандидати у президенти України та довірені особи кандидата у президенти України на час проведення виборчої кампанії мають право на звільнення від основної роботи;—
кандидати у народні депутати України на період виборчої кампанії отримують за основним місцем роботи відпустку без збереження заробітної плати з виплатою середньої заробітної плати виборчою комісією, що зареєструвала кандидата в народні депутати, з коштів на проведення виборів.;—
кандидати у депутати місцевих рад на період проведення зустрічей з виборцями та інших заходів за власним бажанням можуть отримати відпустку без збереження заробітної плати, за дні якої на підставі рішення територіальної виборчої комісії їм виплачується заробітна плата з розрахунку середньої заробітної плати (посадового окладу) за основним місцем роботи за останні три місяці з урахуванням індексації;—
кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим отримують зазначені гарантії в аналогічному порядку.
Законодавством України передбачені також випадки збереження місця роботи і оплати у розмірі середньомісячного заробітку часу виконання представницьких функцій щодо забезпечення інтересів окремих інституцій громадянського суспільства, здійснення іншої суспільно корисної діяльності. Зокрема, гарантії у зв'язку з виконанням громадських обов'язків встановлюються працівникам у таких випадках:
а) участь у діяльності колегіальних органів — середня заробітна плата зберігається за місцем роботи за членами кваліфікаційних комісій суддів, які здійснюють свої повноваження на громадських засадах;—
члени Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури звільняються від виконання своїх службових обов'язків на час роботи комісії зі збереженням за цей час середньомісячного заробітку;—
на час роботи конкурсної комісії, яка створюється органом приватизації державного підприємства, за членами цієї комісії зберігається місце роботи та середній заробіток;
б) діяльність виборних профспілкових працівників, не звільнених від трудових обов'язків, учасників