Особливо регулюється працевлаштування іноземців в Україні відповідно до деяких міжнародних договорів України. Так, по-рядок працевлаштування громадян Російської Федерації в Украї-

ні передбачено Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які перебувають за межами кордонів своїх країн, від 14 січня 1993 р. Для них встановлено спрощену процедуру працевлаштування.*

Особливо регулюються умови праці іноземних громадян, які працюють у міжнародних організаціях, розташованих на тери-торії України. Ці умови визначаються міжнародними угодами та внутрішніми правилами відповідних організацій. Суб'єкта-ми трудового права є також громадяни України, які працюють за її межами, їхня праця регулюється нормами як трудового права України, так й іноземної держави.

Слід звернути увагу на те, що працівник є суб'єктом не тільки індивідуальних, а й колективних трудових правовідносин. Це виявляється в тому, що за працівником визнаються не лише інди-відуальні, а й колективні трудові права. Слід розрізняти колек-тивні права людини (особи) і колективні права організацій та їх об'єднань. Реалізовуючи колективне трудове право, працівник стає членом певної трудової організації. Так, колективним тру-довим правом є права працівника бути членом трудового колек-тиву на підприємстві, бути членом профспілкової організації, бути обраним членом виборного органу профспілки. У Трудовому ко-дексі Російської Федерації до переліку основних прав працівника віднесено й право на об'єднання, включаючи право створювати професійні спілки і вступати до них для захисту своїх прав і сво-бод; на участь в управлінні організацією у передбачених зако-ном, колективним договором формах; на ведення колективних переговорів і укладення колективних договорів та угод через своїх представників і на інформацію про виконання угод, колек-тивних договорів; на вирішення індивідуальних і колективних трудових спорів, включаючи право на страйк, у порядку, встанов-леному цим Кодексом або іншими федеральними законами (ст. 21). Цей перелік яскраво свідчить про визнання за праців-ником колективних трудових прав та про їх перелік.

Реалізовуючи колективні трудові права працівник вступає у колективні трудові правовідносини, оскільки вони врегульовані нормами права. Водночас у законодавстві переважно детально регламентується порядок утворення організацій, наприклад пер-винної профспілкової організації, і недостатньо приділяється ува-

ги регламентації саме процедури набуття членства окремим пра-цівником. Внаслідок цього, як свідчить практика, працівники, влаштувавшись на роботу, автоматично зараховуються у члени профспілки і з них починають стягувати профспілкові внески, що слід вважати незаконним. Стосовно ж утворення трудового колективу, питання в національному законодавстві врегульова-но незадовільно, про що йтиметься у відповідному розділі підруч-ника.

У трудових правовідносинах працівник наділений певними суб'єктивними правами та обов'язками. Про колективні трудові права працівників на прикладі Трудового кодексу РФ вже йшло-ся, приблизно аналогічні права передбачено й вітчизняним тру-довим законодавством. До інших основних суб'єктивних прав працівника належать такі: на укладення, зміну і припинення тру-дового договору в порядку і на умовах, передбачених чинним за-конодавством; на надання роботи, для виконання трудової функ-ції, обумовленої трудовим договором; на робоче місце, яке відпо-відає умовам охорони праці, виробничої безпеки та гігієни; на своєчасну і в повному обсязі виплату заробітної плати відповід-но до кваліфікації, складності праці, кількості і якості викона-ної роботи; на відпочинок, який забезпечується встановленням нормальної тривалості робочого часу, скороченого робочого часу для окремих професій і категорій працівників, наданням днів щотижневого відпочинку, святкових неробочих днів, оплачува-ної щорічної відпустки; на інформацію про умови праці та ви-моги з охорони праці на робочому місці; на підвищення своєї кваліфікації і перепідготовку в порядку, встановленому трудо-вим законодавством; на захист своїх прав і свобод усіма не забо-роненими засобами; на вирішення індивідуальних трудових спо-рів; на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові при ви-конанні ним своїх трудових обов'язків; на обов'язкове соціаль-не страхування у випадках, передбачених законодавством.

Працівник несе такі обов'язки: сумлінно виконувати трудові обов'язки, покладені на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; дотримувати трудової дис-ципліни; виконувати установлені норми праці; дотримувати ви-мог щодо охорони праці й забезпечення безпеки праці; сумлін-но ставитися до майна роботодавця та майна інших працівників; негайно повідомляти працівникові або безпосередньому керів-

никові про виникнення ситуації, небезпечної для життя праців-ників, збереження майна роботодавця.

5.3. Роботодавці як суб'єкти трудових правовідносин

Одним з основних суб'єктів трудових правовідносин виступає роботодавець. Роботодавець є суб'єктом як індивідуальних, так і колективних трудових правовідносин.

Згідно зі ст. 21 КЗпП на стороні роботодавця визнається влас-ник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, а також фізична особа.

Термін "роботодавець" є новим для трудового законодавства України, у Кодексі законів про працю він не вживається. Його визначення дано в більш сучасних законодавчих актах — Зако-нах України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (1998 р.), "Про організації роботодавців" (2001 p.). Термін "роботодавець" широко застосовується у зако-нодавстві про загальнообов'язкове державне соціальне страху-вання. Зокрема, визначення терміна "роботодавець" міститься в Основах законодавства України про загальнообов'язкове держав-не соціальне страхування від 14 січня 1998 р. № 16/98-ВР (Уря-довий кур'єр. — 1998. — 19 лютого). У ст. 10 Основ встановле-но декілька видів роботодавців, зокрема: власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або фі-зичні особи, які використовують найману працю; власники роз-ташованих в Україні іноземних підприємств, установ та органі-зацій (у тому числі міжнародних), філій та представництв,