Якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття (ст. 644 ЦК).

Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, йоли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, — протягом нормально необхідного для цього часу

На відміну від положень ст. 643 ЦК, правила статті 644 ЦК застосовуються у випадку, коли пропозиція щодо укладення договору була зроблена без вказівки строку для відповіді. В цьому випадку встановлюються різні правила залежно від того, у якій формі була зроблена оферта: в усній чи письмовій.

У випадку, коли оферта була зроблена в усній формі (в тому числі по телефону, по радіо чи за допомогою інших засобів зв'язку), вона вважається зробленою присутньому контрагентові. Визначальним фактором тут є то, що сторони знаходяться у безпосередньому контакті і, отже, оферта не віддалена у часі від моменту її сприйняття контрагентом. За таких обставин акцепт має бути заявлений негайно. Лише за такої умови договір вважається укладеним. Якщо ж на прохання особи, якій була адресована пропозиція, їй надається певний час для розмірковування, зроблена пропозиція вважається такою, що зроблена із зазначенням строку для відповіді, і до неї застосовуються правила, передбачені ст. 643 ЦК.

У частині другій статті 644 ЦК йдеться про пропозицію щодо укладення до говору, зроблену без вказівки на строк для відповіді, яка зроблена відсутньому контрагентові, тобто такому, з яким оферент не знаходиться в безпосередньому спілкуванні, а проводить переговори у письмовій формі, зокрема, шляхом обміну листами, телеграмами, факсами тощо.

В цьому випадку договір вважається укладеним, якщо акцепт отриманий оферентом або протягом часу, встановленого актом цивільного законодавства (якщо такий строк встановлений), або протягом нормально необхідного для отримання відповіді часу. Якщо протягом зазначеного часу відповідь про прийняття оферти від іншої сторони не надійшла, договір вважається неукладеним, а оферент — вільним від зробленої пропозиції.

Строк, нормально необхідний для отримання відповіді на оферту в кожному конкретному випадку визначається з урахуванням ряду факторів: звичаїв ділового обороту у такого роду відносинах, попередньої ділової практики між цими сторонами (якщо вона існує), строку, необхідного для обігу поштової кореспонденції тощо.

1.2. Прийняття пропозиції (акцепт)

Віддповідь, особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (ст. 642 ЦК).

Як і оферта, відповідь про її прийняття (акцепт) має відповідати певним обов'язковим умовам: вона повинна бути повною та безумовною. Це означає, що акцептом визнається лише така відповідь, з якої слідує згода з усіма вказаними в оферті умовами, без будь-яких нових (додаткових) умов та застережень.

Як і оферта, акцепт за своєю юридичною природою є одностороннім правочином, що тягне певні юридичні наслідки: з моменту отримання акцепту оферентом договір вважається укладеним і у сторін виникають передбачені договором права і обов'язки.

Волевиявлення щодо прийняття оферти (акцепт) може бути здійснене у різних формах: усній, письмовій, шляхом вчинення певних дій і навіть, у випадках, передбачених законом чи договором, — у формі мовчання (ст. 205 ЦК).

Частина 2 статті 642 ЦК передбачає можливість здійснення акцепту шляхом вчинення дій відповідно до вказаних у оферті умов договору (конклюдентних дій). Це можуть бути дії по відвантаженню товарів, виконанню І робіт, наданню послуг, сплаті грошей і інші дії. Головне, щоб зазначені дії були вчинені у точній відповідності з умовами, зазначеними в оферті і у межах строку, передбаченого для відповіді. Так, наприклад, не може вважатися акцептом відвантаження продукції іншої марки (сорту, якості, комплектності та ін.), ніж та, що була зазначена в оферті Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. посібник / За ред. В.В.Луць. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 560 с. – С. 261..

Мовчання може визнаватися акцептом лише у випадках, прямо передбачених законом чи договором. Так, наприклад, договором майнового найму (оренди) може бути передбачено, що у випадку відсутності заперечень сторін протягом певного строку після закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. У наведеному прикладі і оферта щодо пролонгації (продовження строку дії) договору і акцепт здійснюється шляхом мовчання.

Як і у випадку з офертою, виникнення правових наслідків акцепту також пов'язується не з самим фактом його здійснення, а з фактом отримання його іншою стороною (у даному випадку — оферентом). Отже, акцептант вправі відкликати здійснений акцепт до моменту або в момент його одержання оферентом.

Якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням, особа, яка зробила