2. Дії, провадження яких вимагає довгого часу і затримка з якими може затягнути терміни розслідування. Такими є, наприклад, деякі види судових експертиз (судово-економічні судово-будівельні і ін.). Рішення про їх проведення повинне бути прийняте невідкладно, як тільки будуть забезпечені умови їх провадження.

3. Дії, терміни проведення яких регламентовані процесуальним законодавством, або ті, які забезпечують нормальний хід розслідування (обрання запобіжних заходів, накладення арешту на майно, вилучення (виїмка) документів і ін.).

4. Дії, за допомогою яких перевіряється декілька версій. Плануючи дії первинного етапу розслідування, необхідно враховувати їх координацію з оперативно-розшуковими заходами, також здійснюваними на цьому етапі [2, c. 56]. В плані розслідування вони можуть фігурувати у вигляді завдань органам дізнання: на розшук людей, речей і документів, знарядь злочину і т. п. Слідчі дії і оперативно-розшукові заходи повинні бути злагоджені за часом і цілями.

Певні особливості має планування первинного етапу розслідування, коли кримінальна справа порушується за оперативними даними органу дізнання. В цьому випадку план первинних слідчих дій фактично реалізує план оперативної інформації. Крім вирішення звичайних для цього етапу задач, він повинен передбачати і вирішення задачі нерозголошення джерела оперативної інформації, що досягається застосуванням відповідних тактичних прийомів при проведенні (особливо) таких слідчих дій, як допит і обшук.

В сучасних умовах важливим є вирішення ще однієї задачі початкового етапу: забезпечення безпеки потерпілих від злочину і свідків. Ця задача носить організаційний характер і спеціально повинна фігурувати в плані розслідування.

Планування на подальшому етапі розслідування також обумовлено загальною задачею цього етапу - процесом розгорненого доказування. На даному етапі дії слідчого направлені не тільки на збирання доказів, але і на ретельну їх оцінку і систематизацію. Одержувана інформація дозволяє оцінити висунуті версії, замінити їх новими або внести в них необхідні корективи. Планується провадження всіх необхідних експертиз, додаткових допитів, оглядів, іноді повторних обшуків.

На планування цього етапу істотно впливає позиція підозрюваного і обвинуваченого, їх захисників. При запереченні вини і дачі помилкових показань в плані розслідування передбачаються дії по перевірці заявленого алібі, проведення очних ставок, повторних детальних допитів, дії, направлені на задоволення заслуговуючих, на думку слідчого, клопотань вказаних осіб.

План цього етапу передбачає і дії слідчого по розшуку підозрюваного або звинуваченого, які переховуються (винесення відповідних постанов, оголошення в розшук і ін.).

Такий принцип планування, як динамічність, особливо наочно виявляється саме на цьому етапі. Звичайним є постійне коректування плану, пов'язане з надходженням нової інформації, висуненням нових або зміною колишніх версій, різними непередбаченими обставинами (неможливість по тих або іншим причинам проведення запланованих дій, неякісне провадження експертизи і ін.) [14, c. 279].

Планування на заключному етапі розслідування. Перехід до цього етапу означає досягнення мети розслідування: істина у справі встановлена, винність або невинність суб'єкта з'ясована повністю, або справа підлягає закриттю (провадження у справі припиняється)

На цьому етапі плануються:

дії по ознайомленню обвинуваченого і його захисника з матеріалами закінченого слідчого провадження;

дії, пов'язані із задоволенням заявлених обвинуваченим і його захисником клопотань;

дії, що вказані прокурором або керівником слідчого підрозділу;

додаткові дії, проведені за ініціативою самого слідчого в результаті оцінки зібраних доказів перед складанням обвинувального висновку.

Планується і робота по складанню обвинувального висновку, підготовці всіх додатків до нього, приведенню матеріалів справи в належний вигляд перед передачею її в суд.

У разі повернення справи з суду для додаткового розслідування в план цього етапу включаються дії, що зазначені судом, а також ті, провадження яких визнає необхідним слідчий.

Особливості планування при бригадному методі розслідування. Тут на перший план виступає задача організації роботи бригади (слідчо-оперативної групи). Складається два види планів: загальний - роботи всієї бригади в цілому і індивідуальні плани учасників бригади (групи).

В загальному плані, що складається керівником бригади (групи), частіше колективно, вказуються задачі окремих виконавців - за версіями, або епізодами події, або по особах, які проходять у справі. В індивідуальних планах відповідно до розподілу роботи у справі містяться конкретні заплановані дії, направлені на вирішення поставленої перед виконавцем задачі.

3. ВЗАЄМОДІЯ СУБ’ЄКТІВ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПЛАНУВАННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНІЙ СПРАВІ

3.1. Поняття, принципи і суб'єкти взаємодії

Ефективність розкриття, розслідування і запобігання злочинів в значній мірі залежить від успішності взаємодії слідчого з іншими учасниками цього процесу - оперативними співробітниками органу дізнання, інших служб правоохоронних органів, зі спеціалістами - фахівцями і експертами, а також контрольно-ревізійними органами, засобами масової інформації і ін.

Про взаємодію слідчого з іншими учасниками розслідування можна говорити у в певному значенні лише умовно, оскільки з процесуальної точки зору тут немає рівноправного партнерства: статус слідчого визначає його керівну роль, персональну відповідальність за прийняті рішення і результати розслідування в цілому. Вся діяльність інших учасників розслідування підпорядковується задачам, поставленим перед ними слідчим, узгоджується з ним. Проте, оскільки термін "взаємодія" традиційно використовується для позначення цієї діяльності, немає сенсу при подальшому викладі замінювати його яким-небудь іншим.

Зміст взаємодії визначається його цілями. В одних випадках такою ціллю може бути успішне проведення окремої слідчої дії, в інших - отримання необхідної інформації оперативним шляхом, в третіх - пошук і виявлення підозрюваного або звинуваченого, які переховуються, речових доказів, документів, цінностей і т. п. Відповідно взаємодія може носити разовий, короткостроковий характер або здійснюватися на постійній основі протягом значного часу, наприклад всієї роботи по конкретній кримінальній справі або по групі справ того або іншого виду.

Необхідність взаємодії виникає не завжди. Якщо провадження досудового слідства є