Головна ціль взаємодії - розкриття злочинів. Тому, якщо злочин вчинений в умовах очевидності і його вимагається не розкрити, а відразу розслідувати, потреба у взаємодії слідчого з органом дізнання може і не виникати або виражатися лише в разових дорученнях.

Перерахуємо принципи взаємодії.

1. Дотримання законності. Забезпечується чіткою, правовою регламентацією діяльності учасників, контролем збоку керівників органів слідства і дізнання, прокурорським наглядом. Головна вимога - учасники діють чітко в межах своєї компетенції, яка визначається законом, що не допускає змішування слідчої і оперативно-розшукової діяльності.

2. Дотримання законності обумовлює і такий принцип взаємодії, як чітке дотримання підслідності. Як відомо, закон передбачає дві форми дізнання: у справах, де досудове слідство необов'язкове і де воно обов'язкове, коли функції органу дізнання обмежені провадженням лише невідкладних слідчих дій по встановленню і закріпленню слідів злочину, виявленню і затриманню, винних. Таке розмежування функцій органів досудового слідства і органів дізнання відображається і на формах, і на змісті взаємодії.

Вирішити питання про підслідність і звідси про необхідність взаємодії особи, яка проводить розслідування, і інших суб'єктів роботи з доказами, в тих випадках, коли первинні (невідкладні) дії здійснюються органом дізнання, обумовлюють результати цих дій. Вони можуть підтвердити наявність в події ознак злочину певного роду або виду. Достовірність цієї інформації і дозволяє правильно вирішити питання про підслідність. Відомо, що після визначення характеру події, що вимагає досудового слідства, робота органу дізнання припиняється по одному з трьох варіантів:

1) при виконанні невідкладних дій до встановленого законом терміну;

2) незалежно від виконання невідкладних дій і закінчення терміну - по вказівці прокурора, який здійснює нагляд;

3) після закінчення встановленого законом терміну (незалежно від обсягу невідкладних дій і отриманих результатів).

3. Керівна і організуюча роль слідчого, що відповідає його процесуальному статусу і відповідальності за результат.

4. Цілеспрямованість взаємодії, обумовлена розв'язанням конкретних задач розслідування і врешті решт інтересами встановлення істини у справі.

5. Плановість і динамічність взаємодії. Узгодженість спільної діяльності забезпечується її плануванням. Але по ходу розслідування задачі і зміст взаємодії уточнюються і доповнюються, може виникнути потреба змінити коло взаємодіючих суб'єктів, залучити нові сили і засоби.

Прокурор, що здійснює нагляд за слідством і дізнанням, відіграє тут організуючу роль. Відповідно до своїх повноважень він має право сам давати доручення оперативним співробітникам, визначати інші форми взаємодії слідчого з ними, контролювати дотримання компетенції кожним з суб'єктів взаємодії. При цьому він не повинен втручатися в оперативно-розшукові заходи органів дізнання, наказувати їм шляхи і способи реалізації доручень [7].

Важливі функції в цьому процесі виконує начальник слідчого відділу (підрозділу). Його вказівки про форми і зміст взаємодії, як і вказівки прокурора, обов'язкові для слідчого. Ці вказівки можуть, крім іншого, відноситися до організації слідчо-оперативної групи, її складу і т. п.

Організація взаємодії при розкритті і розслідуванні злочинів складається з ряду елементів. Перший з них - аналіз матеріалів справи слідчим, визначення задач, які вимагають спільної діяльності, конкретних виконавців.

Необхідність в спільній діяльності визначається слідчим на основі наявних в його розпорядженні доказів і інших даних, слідчої ситуації і стану процесу розслідування. Визначаються ним і суб'єкти взаємодії: ті або інші служби правоохоронних і інших органів, конкретні особи. Найбільш часто до спільної діяльності залучаються співробітники карного розшуку, служб по боротьбі з організованою злочинністю і зі злочинами в сфері економіки, криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ, ДАІ, різних відомчих і адміністративних інспекцій і ін [3, c. 185].

Другий елемент - оперативний обмін інформацією про стан і результати роботи.

В обміні інформацією між слідчим і оперативним співробітником органу дізнання виражається двосторонній характер їхньої допомоги. Взаємне інформування необхідне для коректування і узгодженості планів слідства і оперативно-розшукових заходів. Це особливо важливо при плануванні оперативно-тактичної комбінації, успіх якої повністю залежить від того, чи точно витримують її учасники намічені терміни і черговість оперативно-розшукових заходів і слідчих дій. Своєчасний, вичерпний і безперервний обмін інформацією набуває особливо важливого значення для членів слідчо-оперативної групи (СОГ). Його форми різні: нарада всього складу СОГ, контакти між окремими її учасниками і т. п. Важливо при цьому зберегти таємницю слідства, не припуститися витоку оперативної інформації, в чому можуть бути зацікавлені особи, які протидіють розслідуванню.

Третій елемент - коректування роботи учасників взаємодії і його задач, що диктується результатами виконаного, зміною слідчої ситуації.

Взаємодія здійснюється на основі єдиного злагодженого плану. Цей план відповідно до відомчих рекомендацій повинен містити:

1) виклад слідчих і розшукових версій;

2) все, що витікає з цих версій, тобто перелік обставин, які підлягають встановленню і з'ясуванню - по кожній з висунутих версій;

3) перелік необхідних дій, за допомогою яких повинні бути встановлені або досліджені ці обставини і порядок таких дій;

4) перелік розшукових заходів, здійснюваних слідчим;

5) виклад обставин, що підлягають встановленню оперативним шляхом (самі оперативно-розшукові заходи, шляхи встановлення цих обставин в плані не вказуються);

6) терміни виконання, у тому числі проміжні: обміну інформацією, коректування плану (при необхідності);

7) виконавці по кожному пункту