Оперативно-розшукові заходи плануються окремо оперативним співробітником. Рекомендується надавати особливу увагу узгодженості запланованих заходів і слідчих дій за часом, місцем, термінам закінчення, учасниками. Єдиний план розглядається керівниками слідчого підрозділу і відповідної оперативної служби.

Особливо важлива узгодженість і своєчасне коректування початкового етапу розслідування, коли від цього залежить успішність розкриття злочину "по гарячих слідах", встановлення і розшук винного, розшук викраденого майна. У разі, коли провадження у справі зупиняється для розшуку, слідчий не має права повністю перекладати його на співробітників органу дізнання, а зобов'язаний сам активно здійснювати розшукові заходи, координуючи і погоджуючи їх з оперативно-розшуковими заходами, переслідуючими ту ж ціль.

Необхідність у взаємодії виникає в різних ситуаціях. Три з них найбільш типові.

1. Вчинення неочевидного злочину (злочин в наявності, але невідомо, хто його вчинив). Ініціатива в організації взаємодії (ініціатива, але не рішення про взаємодію) в подібних випадках виходить, як правило, від чергової частини органу внутрішніх справ. Формою взаємодії виступає слідчо-оперативна група, що виїжджає на місце події. В її склад звичайно входять слідчий, оперативний співробітник відповідного профілю, фахівець (криміналіст, судовий медик), а при необхідності - кінолог із службово-розшуковою собакою. Їхні задачі - якісний огляд місця події і негайне використання отриманої інформації для розкриття злочину, розшуку і затримання винного. Саме на цьому етапі вирішується питання про підслідність порушеної справи, про продовження і напрями роботи у справі органу дізнання. В цих випадках на стадії порушення кримінальної справи орган дізнання може брати участь в перевірці наявної інформації, збиранні додаткових даних, у тому числі і шляхом досліджень матеріальних об'єктів (так звані попередні дослідження, здійснювані співробітниками експертно-криміналістичної служби органів внутрішніх справ).

2. Вирішення слідчим питання про порушення кримінальної справи за матеріалами органу дізнання (оперативними матеріалами). Йому ж належить ініціатива в організації взаємодії, цілями якої служать: проведення злагоджених слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення винних і всіх епізодів їхньої злочинної діяльності; повне відшкодування матеріального збитку, заподіяного злочином; виявлення речових і письмових доказів, цінностей, нажитих злочинним шляхом.

3. Розслідування складних кримінальних справ. Це перш за все багатоепізодні, групові справи, справи про організовані злочинні групи, а також нерозкриті злочини минулих років. Формою взаємодії найчастіше виступає слідчо-оперативна група [10, c. 214].

3.2. Форми взаємодії

Залежно від правової регламентації розрізняють процесуальні і непроцесуальні форми взаємодії. Останні іноді називають організаційно-тактичними.

Процесуальні форми взаємодії: оперативно-розшукові заходи, що виконуються органами дізнання за дорученням слідчого, допомога у провадженні слідчих дій; розшук за дорученням слідчого осіб і об'єктів у справах, провадження у яких зупинене; робота зі спеціалістами; утворення слідчо-оперативних груп.

Необхідність виконувати доручення слідчого про провадження розшукових і оперативно-розшукових заходів передбачена КПК України [16]. Даючи таке доручення, слідчий лише ставить задачу перед органом дізнання, але не визначає шляхів і засобів її розв'язання, оскільки це компетенція органу дізнання. Закон не встановлює термін його виконання - це питання узгоджується слідчим і керівником органу дізнання. Виконанням доручення слідчого буде і сприяння йому в реалізації передбачених законом заходів процесуального примусу: участь співробітників органу дізнання в операціях по затриманню озброєного злочинця, його переслідування (засідки, погоня, облави, різні загороджувальні заходи), привід особи, що ухиляється від явки до слідчого, охорона місця події, місця провадження обшуку, припинення випадків опору слідчому.

Згідно практики, що склалася, органу дізнання не може доручатись провадження найбільш значущих процесуальних дій - слідчий особисто виносить постанову про залучення як обвинуваченого, пред'являє обвинувачення, допитує обвинуваченого.

Співробітники органу дізнання допомагають слідчому готувати і проводити складні і трудомісткі слідчі дії, виконують ті або інші обов'язки в ході цих дій (спостерігають за поведінкою обшукуваного, здійснюють зв'язок між учасниками слідчого експерименту, опитують очевидців під час огляду місця події.

Взаємодія слідчого зі спеціалістами полягає в наступному:

а) залучення фахівців до участі в слідчих діях;

б) провадження судових експертиз (причому слідчий має право бути присутнім при провадженні експертизи);

в) призначення і провадження ревізій.

Найбільш ефективною формою процесуальної взаємодії слідчого з іншими учасниками служить слідчо-оперативна група. Цю форму характеризують наступні риси:

слідчі дії, що проводяться членами СОГ, і оперативно-розшукові заходи підпорядковуються єдиним цілям;

всі дії членів СОГ обов'язково узгоджуються між собою, зокрема шляхом розробки єдиного плану;

кожний з учасників СОГ, діючи в межах своєї компетенції, зберігає функціональну самостійність;

робота у складі СОГ дає слідчому можливість негайно використати дані, отримані оперативним шляхом, а оперативними співробітниками - інформацію, отриману в ході проведення слідчих дій.

Хоча за загальним правилом всі дії членів СОГ підпорядковуються наперед злагодженому плану (запланована взаємодія), проте через обставини, що складаються, допустимі і незаплановані дії. Наприклад, для залучення оперативних співробітників до безпосереднього виконання таких невідкладних слідчих дій, як затримання на місці злочину, обшук і т. п. Це так звана комбінована взаємодія. Сюди ж слід віднести і заходи оперативних співробітників з метою забезпечити проведення тих або інших слідчих дій, необхідність яких наперед не планувалася.

Типовий склад СОГ - слідчий, один або декілька оперативних співробітників відповідної спеціалізації. Ситуація може вимагати включення фахівця, кінолога, проте вони, як правило, залучаються в разовому порядку.

СОГ працює під керівництвом слідчого. Він відповідає за розслідування справи в цілому, за своєчасність постановки задач перед суб'єктами взаємодії, за повноту використання представлених ними матеріалів [20, c. 97-98].

В практиці існують наступні види СОГ:

1) для оглядів місць подій. Такі групи носять тимчасовий характер, знаходяться при чергових частинах органів внутрішніх справ і міняються по встановленому графіку. Склад груп за загальним правилом постійно обновляється; в неї звичайно