в) інформація про нові засоби та прийоми судового дослідження;

г) дані про причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів.

Запропонований перелік практичних даних, що використовуються при побудові криміналістичних прогнозів, є приблизним, до того ж слід зауважити, що ці дані, по суті, також мають науковий характер, оскільки їх використання вимагає наукового аналізу, узагальнення та систематизації. Вивчення якісних і кількісних параметрів ймовірного майбутнього стану певного об'єкта криміналістичного прогнозування відбувається у процесі застосування різноманітних методів, процедур та прийомів. Базисними методами розробки прогнозів є опитування експертів, моделювання та екстраполяція (поширення знань з однієї предметної галузі на іншу, ще не досліджену). Запропонована класифікація є досить умовною, оскільки, наприклад, прогностичне моделювання, як правило, неможливе без екстраполяції та експертних оцінок, які. в свою чергу, являють собою підсумок екстраполяції та моделювання експертом досліджуваного об'єкта та ін. Крім того, названі методи теж підрозділяються в залежності від способу отримання прогностичної інформації. Так, опитування експертів може мати індивідуальний і колективний характер, при цьому в індивідуальних експертних оцінках найчастіше застосовуються методи інтерв'ювання, складання аналітичних доповідних записок, написання сценарію, а в колективних — анкетування, «мозковий штурм» (зародження альтернативних ідей вирішення конкретної проблеми шляхом обговорення їх групою висококваліфікованих фахівців без будь-якої попередньої підготовки) тощо. Як правило, для побудови прогнозів використовують сукупність різнопланових методів, які диференціюють в залежності від сфери та об'єкта прогнозу. Так, метод екстраполяції на основі аналогій та імітаційно-ігрові моделі найбільш прийнятні при індивідуальному прогнозуванні, тоді як математичні моделі застосовують при прогнозуванні перспектив розвитку і прояву злочинної діяльності в цілому.

Завершальний етап прогностичних досліджень — визначення форми та шляхів реалізації сформульованих прогнозів. Вирішення даного завдання пов'язано головним чином з підготовкою різноманітних рекомендацій, зміст яких видозмінюється залежно від мети прогнозів і спрямованості прогностичних досліджень. Якщо прогнозування спрямовано на розробку нових методик, прийомів та засобів, які забезпечують розслідування злочинної діяльності, що видозмінюються, запропоновані рекомендації мають творчий характер. Прогностичні висновки можуть виступати для криміналістичної науки і судово-слідчої практики своєрідними орієнтирами, у напрямку яких з найбільшою вірогідністю здійснюватиметься розвиток об'єктів криміналістичного пізнання [8, c. 145]. При цьому прогнозування не тільки орієнтує, а й забезпечує поступальний, динамічний розвиток криміналістичних об'єктів згідно з обраною спрямованістю упереджуючи настання безвихідних, негативних ситуацій, коли судово-слідчі органи наштовхуються на злочинні прояви, що не знайшли належного правового регулювання, і не мають належних Криміналістичних рекомендацій щодо їх розслідування і попередження.

ВИСНОВОК

Отже, планування розслідування - розумова діяльність, направлена на визначення задач, які виникають в ході слідства, і відшукання конкретних шляхів їх вирішення. Результати такої діяльності, як правило, відображаються в письмових планах розслідування.

Діяльність щодо планування розслідування включає:*

вибір напряму розслідування за допомогою висунення слідчих версій;*

визначення задач розслідування і їх конкретизацію шляхом встановлення предмета і меж доказування, а також обставин, пов’язаних з предметом доказування, з'ясування яких необхідне для встановлення істини;*

визначення кола слідчих і інших дій і заходів оперативно-розшукового і організаційно-технічного характеру, необхідних для вирішення поставлених задач, перевірки висунутих версій;*

визначення тактики намічених слідчих дій;*

встановлення термінів і послідовності проведення намічених дій;*

визначення виконавців запланованих дій;*

оформлення наміченої програми у вигляді письмових планів розслідування, схем, графіків, карток.

Планування тісно пов'язане з організацією розслідування. Під організацією розслідування злочину розуміють комплекс заходів, що створюють оптимальні умови для здійснення розслідування. Якщо сутність планування полягає в тому, щоб правильно намітити програму дій слідчого, організаційна діяльність полягає в забезпеченні реалізації наміченого плану.

У процесі планування розслідування злочинів важливу роль відіграє взаємодія суб’єктів досудового розслідування. Основними формами такої взаємодії є: оперативно-розшукові заходи, що виконуються органами дізнання за дорученням слідчого, допомога у провадженні слідчих дій; розшук за дорученням слідчого осіб і об'єктів у справах, провадження у яких зупинене; робота зі спеціалістами; утворення слідчо-оперативних груп.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Баев О. Я. Тактика следственных действий. - Воронеж, 1992

Белкин Р.С. Очерки криминалистической тактики. - Волгоград, 1993

Біленчук П.Д., Головач В.В., Салтевський М.В. Криміналістика /під ред. П.Д.Біленчука.– К., 2000.— 256 с.

Васильев А.Н. Следственная тактика. - М., 1976

Закон України “Про міліцію” // БД НАУ-ЕКСПЕРТ.

Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” // БД НАУ-ЕКСПЕРТ.

Закон України “Про прокуратуру” // БД НАУ-ЕКСПЕРТ.

Комиссаров В. И. Теоретические проблемы следственной тактики. -Саратов, 1987

Коновалова В.Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя. - Киев, 1973

Криминалистика. Учебник / под ред. В.А. Образцова. - М., 1995

Криминалистика. Учебник /под ред. И.Ф. Пантелеева и Н.А. Селиванова. - М., 1988

Криминалистика. Учебник /под ред. Н.П. Яблокова. - М., 1997

Криминалистика. Учебное пособие/под ред. А.В. Дулова. - Мн., 1996

Криминалистика.Учебник /под ред. Н.П. Яблокова. - М. , 1995

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів. Підручник / за ред. В.Ю. Шепітька. - Харків, 1998

Кримінально-процесуальний кодекс України.— К.: Атіка, 2001.

Лукьянчиков Е.Д., Кузьмичев В. С. Тактические основы расследования преступлений. - Киев, 1989

Салтевский М.В. Криміналістика. – Харків, 2000.— 342 с.

Специализированный курс криминалистики. Учебник /под ред. М.В.Салтевского. - Киев, 1987

Шепитько В.Ю. Теоретические проблемы систематизации тактических приемов в криминалистике. - Харьков, 1995