Інтереси захисту Батьківщини, говориться в Дисциплінарному статуті Збройних Сил України, зобов'язують начальника рішуче і твердо вимагати дотримання військової дисципліни і порядку і не залишати без дії жодної провини підлеглого. Начальник, що не прийняв заходів дії для відновлення порядку і дисципліни, несе за це відповідальність [23, c. 134].

При притягненні до кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність влади, розслідуванні і судовому розгляді справ цієї категорії, необхідно ретельно з'ясовувати, чи зобов'язана була дана особа на користь військової служби виконати вказані дії і чи були для цього реальні можливості.

Об'єктивна сторона перевищення влади полягає в здійсненні начальником дій, явно, тобто безперечно, очевидно, виходять за межі прав і повноважень, наданих йому законом, військовим статутом або іншим актом військового управління. Особливість перевищення влади полягає в тому, що винна особа незаконно скоює дії, які входять в компетенцію іншого, вищестоящого начальника, або можуть бути вчинені даним начальником, але за наявності особливої обстановки, певних умов, яких в даний момент не було. Складом перевищення влади охоплюються і такі дії начальника, які не мають права вчинити жодна службова особа і ні за яких обставин (наприклад, нанесення побоїв підлеглому). Проте подібні дії можуть бути кваліфіковані як перевищення влади тільки у випадку, якщо відносно потерпілого даний начальник наділений певними владними повноваженнями, за межі яких він і вийшов. У випадках, коли в результаті перевищення влади заподіяна смерть або тяжкі тілесні ушкодження, скоєне повинне кваліфікуватися за правилами сукупності злочинів, оскільки такі діяння не охоплюються одним тільки складом військового службового злочину [3, c. 300]. На відміну від бездіяльності перевищення влади може здійснюватись тільки у формі активної дії.

Для наявності об'єктивної сторони перевищення влади необхідно, щоб вчинені дії були пов'язані з виконанням службових, владних функцій начальника, які явно виходили за межі його прав і повноважень або якщо й входили в його компетенцію, але вчинені за відсутності певних умов, при яких дана дія визнається правомірною.

Наприклад, військовослужбовець К, будучи начальником патруля (службовою особою, що наділена певними владними повноваженнями), застосував зброю проти військовослужбовця, що знаходився в самовільній відсутності і намагався ухилитися від затримання, внаслідок чого наступила смерть потерпілого. Чи були тут підстави, умови для правомірного застосування зброї?

Згідно ст. 7 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зброя в умовах мирного часу може застосовуватись тільки у виняткових випадках, що не терплять зволікання, коли дії непідкорення явно направлені на зраду Батьківщині; зрив бойової задачі або створюють реальну загрозу життя начальника, інших військовослужбовців або цивільних осіб. Застосування зброї є крайнім заходом і допускається, якщо всі інші заходи, вжиті начальником, виявилися безуспішними або коли по умовах обстановки вжиття інших заходів виявиться неможливим.

Жодної з викладених умов при здійсненні вказаної дії начальником патруля К, не було. Дії К. не можна розцінити і як затримання злочинця, оскільки встановлено, що К., стріляючи у втікаючого солдата, не мав відомостей про те, що цей солдат вчинив який-небудь злочин. Тому дії К. є перевищенням влади. Військова колегія Верховного Суду України визнала правильним засудження К. по статтях, що передбачають відповідальність за військовий службовий злочин і умисне вбивство [21, c. 317].

Недбалість представляє собою неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків унаслідок недбалого або несумлінного до них відношення. Для недбалості характерне неправильне, недбайливе або невчасне виконання покладених на службову особу обов'язків, тяганина, бездушшя, бюрократичне, формальне відношення до свого службового обов’язку, до потреб і запитів людей. Командир частини, наприклад, зобов'язаний знати потреби підлеглих, піклуватися про матеріально-побутове забезпечення і збереження здоров'я підлеглого йому особового складу, проводити заходи щодо техніки безпеки, а також по попередженню аварій і катастроф.

Начальник фінансового постачання зобов'язаний, зокрема, вести облік, звітність по фінансовому господарству, перевіряти підзвітних осіб, щодня звіряти грошові суми в грошовому ящику з даними обліку і т. ін. Погане, недбале, несумлінне виконання цих обов'язків може спричинити серйозні наслідки і заподіяти істотну шкоду військовій частині.

Недбале ставлення до служби, як це показує судова практика, найчастіше виражається в неналежному веденні обліку, поганої організації зберігання військового майна, що приводить до розкрадань, недостач і псування матеріальних цінностей, в неправильному виконанні службовою особою обов'язків по керівництву експлуатацією військової техніки, по забезпеченню безпеки учбових стрільб, зберігання вибухових речовин, що призводить до аварії і нещасних випадків з людьми, і т. ін.

Слід мати на увазі, що до об'єктивної сторони зловживання, перевищення і бездіяльності влади, а також недбалого ставлення до служби, відносяться і такі ознаки, як систематичність вчинених дій, спричинення істотної шкоди. Ці ознаки в цілях зручності викладу будуть охарактеризовані нижче.

2.4. Суб’єктивна сторона

З суб'єктивної сторони одні військові службові злочини можуть бути вчинені умисно, для інших характерною формою вини є необережність. У разі спричинення істотної шкоди необхідно, розрізняти психічне ставлення винного до вчиненої ним дії (бездіяльності) і до шкідливих наслідків, що наступили в результаті цього діяння. Коли діяння вчинено з корисливих мотивів або іншої особистої зацікавленості, необхідною ознакою суб'єктивної сторони є відповідні мотиви і цілі.

Зловживання