Злочини проти встановленого порядку несення військової служби

ЗМІСТ

Стр.

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1 Загальна характеристика злочинів проти

встановленого порядку несення військової служби 5

1.1. Поняття злочину проти встановленого порядку несення

військової служби 5

1.2. Порівняльна характеристика злочинів проти встановленого порядку несення військової служби за чинним КК та КК 1960 року 14

РОЗДІЛ ІІ Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочинів проти встановленого порядку несення військової служби 17

2.1. Об’єктивні ознаки злочинів проти встановленого

порядку несення військової служби 17

2.2. Суб’єктивні ознаки злочинів проти встановленого

порядку несення військової служби 19

РОЗДІЛ ІІІ Особливості кваліфікації злочинів проти

встановленого порядку несення військової служби 24

3.1. Особливості застосування до військовослужбовців окремих

положень Загальної частини Кримінального кодексу України 30

РОЗДІЛ ІV. Звільнення від кримінальної відповідальності за

вчинення злочинів проти встановленого порядку

несення військової служби 35

ВИСНОВКИ 43

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 47

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. В останнє десятиріччя відбулися істотні зміни в політичному, соціальному, економічному житті нашої держави. Україна стала незалежною країною, яка поступово набуває ознак демократичної, соціальної і правової держави. На підставі Конституції України протягом останніх п’яти років активно здійснюється процес розвитку законодавства. Зокрема, значно змінився зміст законодавчих актів, що регулюють питання несення військової служби, визначають завдання Збройних Сил та інших військових формувань, функції, структуру і компетенцію правоохоронних органів України тощо.

5 квітня 2001 р. Верховною Радою України прийнято новий Кримінальний кодекс України, яким суттєво змінені підстави кримінальної відповідальності за військові злочини. Сьогодні на розгляді Верховної Ради України знаходяться проекти нового Кримінально-процесуального кодексу України і Судового кодексів, інші законопроекти, які після їх остаточного прийняття мають вплинути на застосування Кримінального кодексу України (КК).

На жаль, не можна сказати, що питанням відповідальності за військові злочини була приділена належна увага українськими юристами-науковцями. На рівні розділів і глав у монографіях, коментарях і посібниках, а також наукових статей ці питання розроблялись В.А. Клименком, В.О. Навроцьким, Г.І. Чангулі, А.Ш. Якуповим, деякими іншими науковцями. В останні п’ять років був опублікований лише один посібник, спеціально присвячений військовим злочинам, захищені дві кандидатські дисертації, які прямо стосуються вказаних питань.

Найбільш відомими роботами з питань кримінальної відповідальності за військові злочини залишаються роботи колективу кафедри кримінального права і процесу Військово-політичної академії (пізніше – Військового інституту Міністерства оборони колишнього СРСР) під керівництвом Х.М. Ахметшина.

Відсутністю ґрунтовних наукових розробок і зумовлюється актуальність обраної теми дослідження.

Метою даної кваліфікаційної роботи є з’ясування поняття та особливостей кваліфікації злочинів проти встановленого порядку несення військової служби, для отримання узагальнених знань з даного питання.

Актуальність та мета дослідження обумовили наступні завдання наукового пошуку:

- визначити загальну характеристику злочинів проти встановленого порядку несення військової служби, а саме поняття злочину проти встановленого порядку несення військової служби, а також надати порівняльну характеристику злочинів проти встановленого порядку несення військової служби за чинним КК та КК 1960 року;

- охарактеризувати об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочинів проти встановленого порядку несення військової служби;

- проаналізувати особливості кваліфікації злочинів проти встановленого порядку несення військової служби і особливості застосування до військовослужбовців окремих положень Загальної частини Кримінального кодексу України;

- дослідити звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти встановленого порядку несення військової служби.

Об’єктом кваліфікаційного дослідження є суспільні відносини у сфері встановленого порядку несення військової служби.

Предметом дослідження є правові норми Кримінального кодексу України, щодо встановленого порядку несення військової служби

Структурно кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують в собі три підрозділи, висновків та завершується списком використаних джерел.

РОЗДІЛ 1 Загальна характеристика злочинів проти встановленого порядку несення військової служби

1.1. Поняття злочину проти встановленого порядку несення

військової служби

Злочинами проти встановленого порядку несення військової служби (надалі – військові злочини) визнаються злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів [12].

За відповідними статтями КК України за вчинення військового злочину несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також інші особи, визначені законодавством України [18].

На відміну від інших груп злочинів, передбачених КК, поняття військового злочину визначене безпосередньо в законі (ч. 1 ст. 401 КК). Проте у цьому визначенні розкриваються не всі ознаки військового злочину, а лише специфічні, які дають змогу відмежувати військові злочини від інших. Разом з тим, для військових злочинів цілком характерними залишаються і загальні ознаки злочину. До специфічних ознак військового злочину віднесені спеціальні:

1) об’єкт посягання – встановлений законодавством порядок несення або проходження військової служби. Відповідно до безпосереднього об’єкту можуть бути виділені такі групи військових злочинів: 1) проти порядку підлеглості і військової честі (статті 402–406); 2) проти порядку проходження військової служби (статті 407–409); 3) проти порядку користування військовим майном і його зберігання (статті 410–414); 4) проти порядку експлуатації військової техніки (статті 415–417); 5) проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб (статті 418–421); 6) проти встановленого порядку збереження військової таємниці (ст. 422); 7) військові службові злочини (статті 423–426); 8) проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій (статті 427–433); 9) злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями (статті 434–435) [37, с.605].

2) суб’єкт – військовослужбовець, а у разі вчинення більшості військових злочинів також і військовозобов’язаний під час проходження останнім навчальних (перевірних) або спеціальних зборів;

3) кримінальна протиправність –