У разі порушення строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів) не з вини підрядчика замовник на підставі обґрунтувань підрядчика, поданих відповідно до умов договору, переглядає ці строки, про що укладається додаткова угода. Справи у спорах між замовником і підрядчиком щодо сплати неустойки (пені) за порушення строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів) та перегляду цих строків розглядаються арбітражним судом.

Замовник несе відповідальність за несвоєчасне надання підрядникові проектно-кошторисної та іншої документації.

У разі порушення договірних зобов'язань може встановлюватись відповідальність замовника за:

а) прострочення передачі обладнання для монтажу, матеріалів і виробів, включаючи матеріали і вироби, необхідні для монтажу обладнання, — у вигляді неустойки в розмірі певного відсотка від вартості не переданого у строк обладнання (за окремими назвами);

б) передачу для монтажу некомплектного обладнання — у вигляді штрафу в розмірі певного відсотка від вартості переданого некомплектного обладнання разом із вартістю деталей, яких не вистачає;

в) затримку початку приймання підприємства, будови, споруди, окремих черг, пускових комплексів, а також об'єктів, які підлягають здачі в експлуатацію до повного завершення будівництва, — у вигляді пені;

г) затримку розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи у разі консервації об'єктів і приймання законсервованих робіт — у вигляді пені за кожний день прострочення;

д) незабезпечення у погоджені з підрядниками строки виконання робіт за договором підряду, укладеним безпосередньо з монтажними або іншими спеціалізованими організаціями, машинобудівними підприємствами, а також пусконалагоджувальними організаціями, — у вигляді неустойки певного розміру за кожний день прострочення.

У разі порушення з вини замовника передбачених договором підряду (контрактом) строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи (послуги) замовник сплачує підрядчикові за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 рази. Якщо в цей період облікова ставка Національного банку України змінювалася, розмір неустойки (пені) обчислюється пропорційно цим змінам [5].

Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30 календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядчик має право припинити виконання робіт, але не раніш як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядчик має право розірвати договір підряду (контракт) відповідно до умов договору (контракту) і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору підряду (контракту) в частині, не покритій неустойкою (пенею).

Сума сплаченої неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням підрядчиками та замовниками - суб'єктами підприємницької діяльності умов договору підряду (контракту), відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності. Якщо замовник порушив умови договору підряду (контракту) внаслідок несвоєчасного надходження бюджетних коштів, сплата неустойки (пені) та відшкодування збитків здійснюються за рахунок коштів на фінансування будівництва, передбачених відповідними бюджетами. Кошти, одержані внаслідок застосування майнової відповідальності за порушення підрядчиками та замовниками - суб'єктами підприємницької діяльності умов договору підряду (контракту), відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності.

Неустойка (пеня) та відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання або неналежного виконання договору підряду (контракту) підрядчикові замовником - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад, дирекціями об'єктів, що будуються, сплачуються за рахунок коштів на фінансування будівництва, передбачених відповідними бюджетами. Кошти, одержані замовником - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад, дирекціями об'єктів, що будуються, від підрядчика внаслідок застосування до нього майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту), перераховуються до бюджету, за рахунок коштів якого здійснюється фінансування будівництва об'єктів [27, 231-232].

Сума стягненої неустойки (пені), визначеної в абзаці другому частини третьої статті 3, відноситься на результати фінансово-господарської діяльності відповідних підприємств, установ, організацій або покривається за рахунок коштів на утримання апарату замовника, передбачених кошторисом на будівництво.

Відшкодування замовникові додаткових витрат на будівництво, зумовлених сплатою ним підрядчику неустойки (пені) за недотримання строків платежів за виконані роботи внаслідок порушення плану фінансування, здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад за рахунок коштів відповідних бюджетів. Порядок відшкодування цих витрат визначається Кабінетом Міністрів України.

У випадках, передбачених частиною шостою статті 3 цього Закону, додаткові витрати, пов'язані з застосуванням майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту), зумовлені діями органів виконавчої влади та виконавчими органами рад, відшкодовуються за рахунок зменшення коштів на фінансування діяльності цих органів.

Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із припиненням будівництва у зв'язку з прийняттям рішення про припинення фінансування будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, визначається Кабінетом Міністрів України щорічно після затвердження Закону України про Державний бюджет України [5].

Якщо фінансування будівництва об'єктів здійснюється на пайових засадах, додаткові витрати на будівництво, зумовлені сплатою замовниками неустойки (пені) внаслідок нецільового, несвоєчасного або неповного виділення та перерахування коштів, відшкодовуються всіма інвесторами, які порушили свої зобов'язання щодо перерахування коштів. Порядок відшкодування додаткових витрат установлюється договорами (угодами) між замовником та інвесторами щодо пайового фінансування будівництва об'єкта.

ВИСНОВОК

Отже, значення договорів підряду в будівництві визначається тим, що в умовах ринкової економіки саме договір як угода, що ґрунтується на вільному волевиявленні сторін, стає основним регулятором відносин між учасниками будівництва на