На сезонні товари (одяг, хутряні вироби тощо) гарантійний строк, встановлений Кабінетом Міністрів України, обчислюється з початку відповідного сезону. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172 затверджено Перелік сезонних товарів, гарантійні строки щодо яких обчислюються з початку відповідного сезону. За цим Переліком гарантійні строки обчислюються: щодо одягу весняно-літнього асортименту — з 1 квітня, осінньо-зимового асортименту — з жовтня; щодо взуття зимового асортименту — з 15 листопада по 15 березня, весняно-осіннього асортименту — з 15 березня по 15 листопада, літнього асортименту — з 15 травня по 15 вересня [8].

При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування товару в ремонті, який обчислюється від дня, коли споживач звернувся з вимогою про усунення недоліків.

Права споживача (покупця), що придбав товар неналежної якості, на який встановлено гарантійний строк, передбачені у ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів". Так, споживач, виявивши недоліки чи фальсифікацію товару протягом гарантійного або інших строків, установлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виготовлювача:

а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;

б) заміни на аналогічний товар належної якості;

в) відповідного зменшення його купівельної ціни;

г) заміни на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

д) розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.

Такі самі права передбачені ст. 234 ЦК УРСР для покупців, які не є споживачами [2, 379]. Однак, на відміну від Закону України "Про захист прав споживачів", у цій статті здійснення зазначених прав можливе лише щодо недоліків, не застережених продавцем, а вимоги пред'являються покупцем лише до продавця. У новому ЦК України також відтворено основні положення ст. 14 Закону "Про захист прав споживачів", але з певними особливостями. По-перше, за ст. 710 ЦК України покупець має право звернутися до продавця з вищезазначеними вимогами (як і за ст. 234 ЦК УРСР) лише щодо не застережених продавцем недоліків. Доречно зауважити, що зміст ст. 710 в цій частині не узгоджується зі ст. 680 ЦК України, яка не поділяє недоліки товару на застережені та не застережні продавцем. По-друге, ст. 710 не передбачає безпосереднього відшкодування збитків покупцеві.

Законом України "Про захист прав споживачів", ст. 711 ЦК України регламентовано порядок здійснення покупцем прав у разі придбання ним товару неналежної якості. Вищезазначені вимоги споживач ставить продавцеві за місцем купівлі-продажу товару, виготовлювачеві або підприємству, що виконує їхні функції (такі функції можуть виконувати також представництва і філії), — за місцем розташування споживача. Продавець, виготовлювач чи підприємство, що виконує їхні функції (далі — представник), зобов'язані прийняти товар неналежної якості і задовольнити вимоги споживача. Доставка великогабаритних товарів і товарів понад п'ять кілограмів продавцю, виготовлювачу (їхньому представникові) та повернення їх споживачеві здійснюються їхніми засобами, а в разі невиконання цього зобов'язання чи відсутності зобов'язаних осіб у місці перебування споживача доставку і повернення товарів може здійснити споживач за рахунок цих осіб.

Вимога споживача про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірити якість — протягом 14 днів, якщо не досягнуто іншої домовленості сторін. За відсутності товару вимога споживача про заміну підлягає задоволенню у двомісячний термін з часу подання відповідної заяви. Якщо таку вимогу неможливо задовольнити в зазначений термін, споживач має право заявити зобов'язаним особам інші вимоги, передбачені в п. 1 ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів". Звичайно ж ці вимоги він може заявити і тоді, коли у продавця, виготовлювача, їхнього представника є можливість замінити неякісний товар.

У разі заміни товару з недоліками на аналогічний товар належної якості, на який ціна змінилася, перерахунок вартості не проводиться, а на такий самий товар іншої моделі перерахунок вартості проводиться виходячи з цін, що діяли на час обміну. При розірванні договору розрахунки із споживачем у разі підвищення ціни на аналогічний придбаному товар здійснюються виходячи з його вартості на час пред'явлення цієї вимоги, а у разі зниження ціни — виходячи з вартості товару на час купівлі.

Продовольчі товари неналежної якості продавець зобов'язаний замінити на якісні товари або повернути споживачеві сплачені ним гроші за умови виявлення недоліків у межах строку придатності.

Якщо покупець пред'явив вимоги про безоплатне усунення недоліків товару (маються на увазі непродовольчі товари), то вони мають бути усунуті протягом 14 днів або за згодою сторін в інший термін. На вимогу покупця на час ремонту йому надається (з доставкою) аналогічний товар незалежно від моделі. Для цього виготовлювач і продавець зобов'язані на договірній основі утворити обмінний фонд товарів, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України. За його постановою від 19 березня 1994 р. № 172 до такого обмінного фонду належать, зокрема, телевізори, -магнітоли, магнітофони, радіоприймачі, холодильники, морозильники, пральні машини.

За неналежне виконання таких вимог встановлено санкції. Так, за кожний день затримки виконання вимоги про надання аналогічного товару та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений термін (14 днів) споживачеві має виплачуватися неустойка у розмірі одного відсотка від вартості товару.

Споживачеві надано право пред'явити виготовлювачеві вимогу про безоплатне усунення недоліків товару також після закінчення гарантійного строку. Така вимога може бути