У зв'язку з цим не можна погодитись із позицією законодавця у статті 105 Кодексу адміністративного судочинства, частина 2 якої передбачає, що на прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви. Покладення на апарат суду обов'язку складання адміністративного по-зову (чи надання допомоги) суперечить самому призначенню суду як органу правосуддя.

2.2. Судовий розпорядник

Судовий розпорядник:

1) забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників цивільного процесу.

2) з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового за-сідання визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні у залі судового засідання;

3) оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім присутнім встати;

4) слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засі-дання;

5) виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекла-дача, експерта;

6) під час судового засідання приймає від учасників цивільного процесу доку-менти та інші матеріали і передає до суду;

7) запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;

8) виконує інші доручення головуючого, пов'язані із створенням умов, необ-хідних для розгляду справи (ст. 49 ЦПК).

Вимоги судового розпорядника, пов'язані з виконанням обов'язків, зазначених у частині першій цієї статті, є обов'язковими для учасників цивільного процесу.

Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьо-му самому процесі.

Як і секретар суду, судовий розпорядник є працівником суду. Він забезпечує належ-ний порядок у судовому засіданні, визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні у залі судового засідання, оголошує про вхід та вихід суду та пропонує при-сутнім встати, виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги, слідкує за порядком у залі судового засідання, запрошує свідків до залу та виконує розпоряджен-ня головуючого до приведення їх до присяги. Судовий розпорядник приймає від учасників процесу документи та інші матеріали і передає суду.

Заява про відвід судового розпорядника ЦПК не передбачена. Не передбаче-но також, що судовий розпорядник не може бути представником у суді (стаття 41 Кодексу). Однак виходячи з принципу розумності є очевидним, що, виконуючи функції працівника суду, судовий розпорядник не може одночасно виконувати і функції пред-ставника. Мало б діяти правило, що працівники суду не можуть бути представни-ками сторін у справах, які розглядаються у даному суді. В усякому разі участь праців-ника суду в якості представника сторони в цьому ж суді може бути за певних умов підставою для відводу суду як обставина, що викликає сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Вказівки розпорядника судового засідання є обов'язковими для учасників цивільного процесу і, очевидно, для присутніх у залі. Правило про забезпечення належного стану залу судових засідань має враховувати і питання належного комплекту меблів та об-ладнання залу. Розташування меблів та обладнання мають бути уніфікованими для судів України та чітко визначати, де сидітимуть судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник, адвокати і представники сторін, власне сторони та інші особи присутні у залі судового засідання. Отже, щодо цього питання повинен бути прийня-тий певний правовий акт, який би унормував це положення. На жаль, в окремих судах (навіть міста Києва) секретар судового засідання сідає за стіл, за яким сидять адвокати. У результаті останні змушені сідати на лаву і вести записи на колінах.

Необхідно виключити випадки розгляду справ у кабінетах суддів. Вимога про фік-сування процесу технічними засобами робить цю проблему нагальною.

Скарги на дії судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі.

2.3. Свідок

Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Свідок зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показан-ня про відомі йому обставини.

У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.

Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непере-дбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків - відповідальність, встановлену законом (ст. 50 ЦПК).

Не підлягають допиту як свідки:

1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лі-куванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;

2) особи, які за законом зобов'язані зберігати у таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з їхнім службовим чи професійним становищем, - про такі відомості;

3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

4) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку.

Особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди диплома-тичного представника.

Встановлено також, що не підлягають допиту особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіат-ричному лікувальному закладі та не здатні через свої фізичні або психічні вади пра-вильно сприймати обставини, що мають