Сліди транспортних засобів

ПЛАН

ВСТУП..............................................................................................................................с. 3

1. ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ СЛІДІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ.....с. 4

1.1. Сліди коліс................................................................................................................с. 5

1.2. Трасологічна характеристика шин......................................................................с. 9

1.3. Осколки зовнішніх освітлювальних приладів................................................с. 10

1.4. Сліди виступаючих частин транспортних засобів..........................................с. 11

1.5. Частки лакофарбового покриття.......................................................................с. 11

1.6. Сліди паливно-мастильних матеріалів.............................................................с. 12

2. ФІКСАЦІЯ І ВИЛУЧЕННЯ СЛІДІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ.............с. 13

3. КРИМІНАЛІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА СЛІДІВ

ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ.....................................................................................с. 19

3.1. Поняття та завдання, що вирішуються трасологічною експертизою.........с. 19

3.2. Методика провадження трасологічної експертизи

транспортних засобів...................................................................................................с. 20

ВИСНОВОК...................................................................................................................с. 31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..................................................................с. 32

ВСТУП

При роботі з різними речовими доказами у справах про автотранспортні події завжди необхідно мати на увазі, що вони утворюються за так званим «принципом обміну»: транспортний засіб - місце дорожньо-транспортної події - об'єкт, з яким відбулося зіткнення, або на який вчинено наїзд - транспортний засіб. При вказаному обміні відбувається як би «перенесення», відшаровування поверхні (частини) одного об'єкта на інший. Відшарування може відбутися у досить малих кількостях і до того ж мати при цьому невизначену форму, яка не відповідає формі, яка була до відшарування.

Для того щоб правильно проаналізувати всі сліди конкретної дорожньо-транспортної події в їхній сукупності і кожний слід окремо, треба добре з'ясувати собі процес слідоутворення. Істотне значення тут можуть мати сліди, які утворилися як в дорожньо-транспортній події на транспортних засобах, так і сліди від цих транспортних засобів, залишені на місці події.

Автотранспортні засоби на місцях події можуть залишити наступні сліди:

а) від коліс (гусениць);

б) від виступаючих частин машини;

в) осколки скла шоферської кабіни, бічні вікна (а легкових машинах), розбитих фар;

г) уламки залізних і дерев'яних частин;

д) частки фарби з різних частин машини;

е) відбитки радіатора;

ж) вантажів, що перевозяться.

Метою даної роботи буде з’ясування особливостей виникнення кожного з вказаних різновидів слідів транспортного засобу, їх виявлення, вилучення, фіксація та експертне дослідження.

1. ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ СЛІДІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

При розслідуванні злочинів часто виникає необхідність встановити транспортний засіб, який побував на місці події. Одним з самих найважливіших джерел є сліди, залишені на місці події. За слідами транспортних засобів в широкому сенсі розуміють:

- сліди, які відображають зовнішню будову окремих частин транспортного засобу;

- частини, які складають єдине ціле з транспортним засобом і відділилися від нього (осколки фарного скла, шматочки фарби);

- сліди речовин, які використовуються при експлуатації транспортних засобів (палива, мастила);

- сліди речовин, пов'язаних з експлуатацією транспорту (ґрунтові і інші забруднення, часточки вантажу, який перевозиться);

- сліди, які характеризують технічний стан деяких механізмів і агрегатів транспортного засобу (сліди гальмування, юза) [15, c. 11].

За даними слідами можна встановити:

- групову належність транспортного засобу (вид, марку, модель);

- які пошкодження нанесені транспортному засобу в результаті події;

- тотожність транспортного засобу або його частини;

- окремі обставини події (наприклад, напрям руху транспортного засобу);

- наявність несправності деяких механізмів (наприклад, за слідами гальмування можна зробити висновок про несправність гальм) [6, c. 73].

Вивчення слідів і подальше їх дослідження допомагає в окремих випадках встановити факти, які мають значення для справи (вид вантажу, який перевозиться, речовини, які можуть потрапити на транспортний засіб з місця події).

При всій різноманітності слідів транспортних засобів необхідно звернути першочергову увагу на ті з них, які зустрічаються в практичній діяльності частіше всього.

1.1. Сліди коліс

В процесі огляду місця події найчастіше виявляються сліди шин, які можуть бути як поверхневими, так і об'ємними. Поверхневі сліди залишаються на твердих слідосприймаючих поверхнях і можуть бути слідами нашарування або відшарування. Сліди нашарування, у свою чергу, бувають позитивними, якщо вони утворені частинками, які знаходилися на виступах протектора, і негативними, якщо на слідосприймаючу поверхню нашарувалися часточки речовини, яка знаходилася в заглибленнях протектора. Сліди нашарування утворюються в тих випадках, якщо виступаючі поверхні протектора, стикаючись з дорожнім покриттям, знімають з нього частину пилу, снігу, утворюючи таким чином малюнок протектора. Залежно від стану коліс у момент слідоутворення розрізняють сліди кочення і ковзання. Сліди кочення утворюються при звичайному русі коліс, а сліди ковзання - при русі юзом, гальмуванні, пробуксуванні.

Слід мати на увазі, що при прямолінійному русі сліди передніх коліс не утворюються, оскільки вони перекриваються слідами задніх коліс (під час руху вперед). При криволінійному русі, як правило, відбиваються сліди всіх шин, а за слідами розвороту з застосуванням заднього ходу можна визначити і базу транспортного засобу.

Сліди шин містять інформацію про ознаки транспортних засобів, які діляться на дві основної групи.

1. Технічні характеристики транспортного засобу і його шин, ряд інших ознак, на підставі яких встановлюється його групова приналежність (тип, модель).

2. Ознаки, які індивідуалізують шини і можуть бути використані для ідентифікації. Це такі ознаки, які виникають в процесі виготовлення, експлуатації, ремонту шин: різного роду пошкодження, дефекти на біговій дорозі шини - тріщини, викривлення гуми на виступаючих елементах протектора, ділянки без рельєфного малюнка, латки і т.п.. Покришка як слідоутворюючий об'єкт складається з таких основних частин: каркас, брекер, протектор і боковина (рис.1).

Мал.1. Елементи конструкції автомобільної покришки: 1 - бігова дорога;

2 - протектор; 3 - брекер; 4 - каркас; 5 - плече; б - бічна стіна; 7 - борт; 8 – п’ятка; 9 - носок; 10 - бортові стрічки; 11 - дротяне кільце; 12 - кріпильні стрічки крила; 13 - боковина; 14 - гумові прошарки [3, c. 119].

Найбільше трасологічне значення має бігова доріжка, яка представляє собою робочу частину і протектора, і шини, в цілому. Ширина бігової доріжки протектора складає 70-80 відсотків ширини профілю всієї шини. Поверхня бігової